Органічне землеробство як спосіб сталого землекористування

     

      Сільське господарство як галузь – це складна соціо-еколого-економічна система взаємодіючих і взаємозв’язаних компонентів. Загальносистемною її властивістю є виробництво сільськогосподарської продукції. Ефективність цієї системи, як вважають дослідники І. Щербата, В. Крупа, залежить від ефективного функціонування і використання всіх її основних складових, до яких належать земля, праця, капітал і природно-кліматичні умови [73].

      Стале сільське господарство – це таке ведення агровиробництва, яке посилює або підтримує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва, забезпечує збереження природних ресурсів та екосистем, на які має вплив сільськогосподарська діяльність. Основними принципами сталого сільського господарства є: збільшення продуктивності сільськогосподарського виробництва впродовж тривалого часу; мінімізація або уникнення негативного впливу на екосистеми та виснаження природних ресурсів; мінімізація вмісту залишкових кількостей шкідливих речовин у продуктах харчування та природному середовищі, що лишаються внаслідок застосування агрохімікатів; максимальне збільшення соціальних вигід (у грошовому та негрошовому виразі) від сільськогосподарського виробництва; достатня гнучкість сільськогосподарських систем при управлінні ризиками, що пов’язані з коливаннями ринку та погодними умовами [74].

      Цілями сталого сільського господарства, на думку О.О. Ромашкіна, визначено: збільшення обсягу виробництва високоякісних продуктів; здійснення соціально-економічних перетворень на селі, перебудова земельних та майнових відносин; розвиток та модернізація переробної сфери, зменшення втрат продукції; формування економічної збалансованості аграрного виробництва в регіонах з урахування їх природно-ресурсного потенціалу, раціональне використання природно-економічних умов, дотримання норм екобезпеки під час реформування структурних продуктових комплексів та розміщення нових виробництв; впровадження екологічно прогресивних адаптованих до місцевих умов технологій, реалізація заходів щодо підвищення родючості ґрунтів; якісна зміна структури харчування населення [75].

      Стефановська Т.Р. визначає шляхи впровадження ідей сталого розвитку у сільське господарство: проголошення сталого розвитку агросфери як пріоритетного напряму розвитку сільського господарства; запровадження відповідних законодавчих актів, які б регламентували цей процес; розроблення і впровадження економічних механізмів; соціальний (гуманістичний аспект) розвитку та свідома участь сільської громади в процесі розбудови агросфери [76].

      Вся работа доступна по Ссылке