Зміна моделі сучасної сім’ї в умовах трансформації її соціально-економічного стану

     

      Згідно з традиціями шлюбно-сімейної ментальності населення України проживає переважно сім’ями. Сім’я – ґрунтована на шлюбі або кровній спорідненості мала група, члени якої тісно пов’язані спільністю побуту та спільним бюджетом, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою [196, с. 199]. У світовій статистиці як аналог терміна «сім’я» використовується термін «домогосподарство» (ДГ) – соціально-економічний осередок, який об’єднує людей стосунками, що виникають при організації їх спільного побуту: ведення спільного домашнього господарства, спільне проживання (родинні стосунки не є обов’язковими) [94]. Національна статистика опирається на подібне визначення і трактує ДГ як «сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечуючи себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати в будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. ДГ може складатися з однієї особи» (згідно із статтею 1 Закону України “Про Всеукраїнський перепис населення») [92].

      Демографічні типи сімей, домогосподарств є змінними, похідними від поколінного складу сімей, який визначається послідовними стадіями життєвого циклу сім’ї. За нормальних умов кожна сім’я проходить у своєму розвитку чотири періоди: 1) період «кількісного зростання» сім’ї – від моменту утворення шлюбної пари до народження останньої дитини; 2) період стабільності – від моменту народження останньої дитини до моменту виходу із сім’ї старшої дитини; 3) період зрілості, упродовж якого із сім’ї виходять всі діти; 4) період спаду – від моменту виділення із сім’ї останньої дитини до смерті одного з подружжя. Найбільш досліджуваним є власне перший період – росту сім’ї.

      Середній розмір сім’ї в Україні станом на 2010 р. складав 2,59 особи [265]. Порівнянння з переписними даними 2001, 1989, 1979, 1970 та 1959 рр. (більш ніж 50 років) дозволяє констатувати яскраво виражену тенденцію зміни середньостатистичної української сім’ї (домогосподарства) в її кількісних вимірах, які неодмінно провокують і зміну якісних характеристик (рис. 2.9). Ці зміни є незворотними, принаймні в найближчій перспективі, а тому маємо підстави говорити про трансформацію розміру середньостатистичної української сім’ї (домогосподарства).

      Вся работа доступна по Ссылке