Змістовна характеристика сутності понять "духовна особистість", "духовні якості особистості"

     

      Сучасна наука, вивчаючи проблему духовного розвитку особистості виходить з образу людини духовної, моральної і доводить, що духовне утворення особистості є фундамент і смисловий аспект усієї наукової картини світу.

      Довгий час поняття "духовність", "духовний" не були використані науковим знанням, оскільки в ці поняття вкладався лише релігійний смисл, як синонім до слів "божественне", "священне". Істинний смисл поняття "духовність" сьогодні набагато ширше – його релігійний прояв – це лише конкретне історична форма духовного життя людства.

      В дисертації підкреслено, що духовність є визначальною категорією для розуміння сутності поняття "духовні якості" особистості студентської молоді.

      Проблему людських якостей глибоко досліджував В. Шадріков, який зазначав, що сутнісною якістю людини є людяність. Зважаючи на те, що людина як біологічний вид є універсальною, то якості мають фізичні і психічні характеристики, що реалізуються біологічними функціональними системами. Серед власне людських якостей вченим визначені дванадцять класів якостей: якості, що характеризують його відношення до Бога, до інших людей, інтелектуальні якості, відношення до праці, бійцівські якості, відношення до багатства (власності), прагнення до добра, відношення до Батьківщини і держави, вольові якості, емоційні якості, відношення до себе, волелюбність. Кожна з цих якостей характеризується специфічними особливостями. Наприклад, відношення до Бога проявляється в таких специфічних якостях як віротерпимість, одухотвореність, просвітленість, вірність переконанням, гуманність.

      Особливий акцент в дисертації зроблено на вихованні духовно-моральних та духовно-естетичних якостей студентської молоді: доброта, доброзичливість, добропорядність, добросердечність, дружелюбність, співпереживання, толерантність, самовідданість і альтруїзм; почуття любові до людини; совість, почуття сорому, розуміння моральної відповідальності за свою поведінку перед самим собою та оточуючими людьми; почуття прекрасного, естетичне переживання, естетична насолода, творча наснага, краса вчинку, морально-естетична поведінка.

      Логіка нашого дослідження вимагає аналізу поняття "духовні якості людини" як провідного, як такого, що інтегрує в собі всю цілісність людини, особистості, індивіду.

      Вся работа доступна по Ссылке