Кластеризація економіки Волинської області як передумова нарощення її конкурентних переваг

     

      Кластери є порівняно новою формою організації економіки, посилений інтерес науковців до якої сформувався після публікації праць Майкла Портера, у яких доводиться провідна роль кластерів у формуванні конкурентоспроможності держав та регіонів. Кластер – це група географічно сконцентрованих та галузево пов’язаних підприємств, що беруть участь у виготовленні взаємопов’язаної продукції. Обов’язковим атрибутом кластерів є самостійність учасників, що отримують від співпраці наступні позитивні ефекти:

      - зниження трансакційних витрат (витрати, пов’язані з веденням переговорів, укладанням контрактів, витрати на маркетингові дослідження);

      - налагоджена ефективна система постачання;

      - полегшений доступ до ринків збуту, гарантований збут для учасників, що виконують функцію постачання;

      - обмін досвідом та інноваціями між учасниками кластеру;

      - підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок створення замкнутого технологічного циклу її виробництва;

      - як наслідок вищенаведених ефектів – підвищення конкурентоспроможності кожного учасника кластеру, видів економічної діяльності та території функціонування кластера.

      Незважаючи на економічну доцільність кластеризації економіки, кластери ще не набули значного поширення в Україні, на відміну від високорозвинених держав. Не останню роль у цьому зіграла недостатня інформованість суб’єктів господарської діяльності про переваги об’єднань кластерного типу, відсутність теоретико-методологічного забезпечення та стимулювання процесів кластеризації на законодавчому рівні. Виникає необхідність розробки чіткого алгоритму кластеризації економіки насамперед на регіональному рівні, адже кластери, як сукупність географічно сконцентрованих підприємств, в першу чергу впливають на конкурентоспроможність регіону їх розміщення.

      Вся работа доступна по Ссылке