Становлення раціонального відтворювального циклу енергосистеми

     

      Існуюча концепція взаємовідносин промислової діяльності людини з природним середовищем зумовлює поглиблення системних суперечностей у процесі розвитку суспільства. Необхідно усвідомити, що неприпустимо продовжувати управляти енергоресурсами таким затратним способом, як це звикли робити на протязі усього ХХ ст. Традиційна модель кількісного розвитку енергетики вичерпала себе, а безконтрольне, безупинне, безсистемне стимулювання попиту на енергію призводить до формування енерговитратного способу життя, що в умовах сучасного світу прагматизму економіки недостатньо для цивілізованого руху вперед. Перед людством постає завдання зміни парадигми розвитку. Шлях до стійкої і безпечної енергетики проходить через демократизацію енергетики, самоорганізацію і укрупнення суспільних інститутів за інтересами і спільності цільових задач, послідовну реалізацію оптимальних і збалансованих програм розвитку системи енергетика-економіка-екологія-суспільство, які враховують можливі загрози і ризики.

      Державне управління, регулювання та контроль у сфері енергоефективності має бути спрямоване на формування енергоефективного типу економіки. Як зазначено у розділі 1.1, енергоефективність національної економіки є комплексною якісною характеристикою економіки, складовими якої являються значна кількість показників та елементів у різних сферах національного господарства. Тому, політика енергоефективності має бути спрямована, перш за все, на формування енергетики нового типу, заснованої на принципах балансу вимог подальшого прогресу економіки країн; зростання якості життя населення; врахування інтересів нинішнього і майбутнього поколінь; збереження природи; енергоефективне використання ресурсного потенціалу; надійність і безпеку функціонування енергетичних потоків в межах світового енергетичного господарства [107]. Пріоритети, напрями, механізми, елементи та інструменти політики енергоефективності, що будуть представлені в даному розділі, розглянуті з позиції забезпечення енергоефективного сценарію розвитку національної економіки, умови якого були досліджені у попередньому розділі.

      В умовах формування лібералізованої ринкової економіки України ринкові принципи координації господарської діяльності завжди будуть доповнюватися керуючим впливом з боку держави, її центральних та регіональних структур. Одне із завдань нинішнього перехідного періоду у розвитку української економіки – не допускати глибокого розриву між поступово зростаючою вагомістю ринку і спадним значенням державного регулювання.

      Вся работа доступна по Ссылке