Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності розширеного відтворення рослинництва в регіоні

     

      Економічна ефективність розширеного відтворення у рослинництві за сучасних умов є важливою ознакою зрілості ринкових відносин і сформованості цивілізованого національного та регіональних ринків сільськогосподарської продукції. З метою розроблення методичних підходів до оцінювання економічної ефективності розширеного відтворення рослинництва в регіоні визначимо основні етапи проведення такого оцінювання.

      Перш за все, необхідно врахувати основні шляхи розширеного відтворення, серед яких вчені традиційно виділяють екстенсивний та інтенсивний. Економічна природа цих двох понять розкриває зміст організації виробничої діяльності у рослинництві, дає змогу здійснювати розрахунки економічної ефективності розширеного відтворення рослинництва в регіоні за кожним з вибраних шляхів розвитку (визначення його сутності, показників і факторів) за наявних ресурсних можливостей. Такий методологічний підхід є основою для обґрунтування бажаної моделі розширеного відтворення, відповідного обґрунтування напрямів подальшого розвитку регіонального сільськогосподарського комплексу та його складових, що безпосередньо пов’язані з галуззю рослинництва.

      Розширення виробництва в регіоні може здійснюватись екстенсивно, якщо розширюється тільки сфера виробництва, та інтенсивно, якщо застосовуються ефективніші засоби виробництва, при яких упроваджуються нові технології. Звідси головним критерієм розмежування інтенсивної й екстенсивної форм розвитку сільського господарства є те, за рахунок яких факторів досягається приріст сільськогосподарської продукції, тобто або на колишній, існуючій основі, без перебудови виробництва, з тією матеріально-технічною базою, що існувала раніше, або ж на основі нового, якісного перетворення виробництва з новою технікою й технологією, із упровадженням нових, високоінтенсивних сортів сільськогосподарських культур, порід тварин тощо [104, с. 140].

      Оскільки екстенсивний метод пов'язаний з кількісним збільшенням засобів праці, зокрема у рослинництві  з розширенням посівних площ, то вважається, що резерви цього методу істотно обмежені. Відмітимо, що одним з основних результатів невдало проведеної аграрної реформи в цей час є велика кількість земель (у першу чергу отриманих у вигляді земельного паю при виході з колгоспів), що не використовується або використовується не за прямим призначенням. Зрозуміло, повернення їх в оборот потребує певних витрат, у тому числі й фінансових, але резерви існують.

      Вся работа доступна по Ссылке