Стан сільськогосподарського виробництва і ресурсів рослинництва в Україні та світі
Сільське господарство є важливою галуззю економіки. Проте завдання агропромислової політики в цей час спрямовані на те, щоб зробити перетворення цієї сфери діяльності на високоефективну і конкурентоспроможну, таку, що істотно підвищить надійність забезпечення країни продукцією сільського господарства, поліпшення її якості, запровадження ефективної арогропромислової політики, докорінної перебудови економічних відносин у сільському господарстві.
У сільському господарстві, як і в інших секторах економіки, діють загальні закономірності економічного розвитку, але через особливості сільського господарства, специфіку аграрних відносин деякі з них проявляються більш чітко, ніж в інших галузях економіки. Найбільш істотними особливостями ринку сільської продукції є [110, с. 495]:
– виробництво сільськогосподарської продукції провадиться значною кількістю господарств, котрі, як правило, не здатні монополізувати ринок;
– на сільськогосподарському ринку завжди досить багато продавців, що має сприяти стабілізації ціни на продукцію цієї сфери. У той же час щороку спостерігається стійка тенденція зростання цін на сільськогосподарську продукцію;
– вхід і вихід виробників на ринок сільськогосподарської продукції відносно вільний;
– нестабільність природно-кліматичних умов може виступати додатковим чинником коливання ціни на сільськогосподарську продукцію;
– украй обмеженими залишаються можливості диверсифікованості продукції сільського господарства;
– упровадження досягнень науково-технічного прогресу зумовлює більш високі темпи зростання пропозиції сільськогосподарської продукції й продовольства, ніж сукупного попиту на неї. При цьому дослідження свідчать, що рівень доходів фермерів, як правило, є нижчим порівняно з іншими суб’єктами господарювання в сільськогосподарському секторі [164, 155];
– сільське господарство це не тільки особлива сфера виробництва, але й сфера, що визначає особливості життєдіяльності сільського населення. У результаті чого зайнятість у цьому секторі дуже повільно реагує на зміну економічної кон'юнктури ринку;
– результативність функціонування сільського господарства зумовлюється структурою витрат, а саме: частка витрат, які не залежать від обсягів виробництва, вища від частки витрат, що залежать від обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;
– коливання попиту на сільськогосподарську продукцію (навіть при його значному й тривалому падінні) не завжди супроводжується помітним скороченням обсягів виробництва;
– обсяг виробництва сільськогосподарської продукції, через істотний вплив на нього погодного фактора, є абсолютно не підконтрольний сільськогосподарським товаровиробникам, що спричиняє наявність короткострокових фермерських проблем.
Вся работа доступна по Ссылке