Визначення прогнозних обсягів і структури виробництва сільськогосподарської продукції регіону

     

      Економічне значення раціонального поєднання галузей і виробництва тієї чи іншої продукції полягає в тому, що воно створює умови для більш ефективного використання головного засобу виробництва – землі. Збільшення на цій основі кількості й поліпшення якості продукції рослинництва і тваринництва є одним із головних завдань розвитку сільського господарства. А комбінація факторів виробництва однієї та тієї ж кількості продукції залежить тільки від їх відносних цін і не залежить від технічного процесу, оскільки останній збільшує граничну ефективність факторів виробництва однаковою мірою. Структура виробництва аграрних господарств у регіоні виражає співвідношення за питомою вагою головних, додаткових та підсобних галузей. При цьому головні галузі повинні бути оптимальними за розмірами, додаткові не нижче від мінімально допустимих, що забезпечує ведення виробництва із застосуванням прогресивної технології, сучасної техніки й раціональної організації праці. Таким чином, основою для генезису виробничої структури є галузевий зріз підсистеми горизонтального поділу праці, який підпорядковується загальній закономірності природи – ієрархії. До виробничої структури входять організаційна та управлінська складові 79, с. 2327.

      Установлено, що в умовах розвитку ринкової економіки побудова ефективної структури виробництва повинна відповідати "теорії досконалої конкуренції" й характеризуватись рядом особливостей: атомістичністю ринку (безліччю покупців і продавців), що гарантує відповідну рівність сил між господарськими одиницями, однорідність виробленої продукції, вільний перебіг ринкових відносин, рухливість чинників виробництва, що гарантують гнучкість виробничого сектора.

      В умовах, коли відповідальність за результати функціонування повністю несе господарюючий суб’єкт, необхідно особливо раціонально підходити до процесу прийняття рішень щодо обсягів, ціни та асортименту сільськогосподарської продукції, оскільки динамічність ринку часто призводить до витіснення окремих товаровиробників із власних ніш. Господарюючі суб’єкти, прагнучи максимізувати результативність свої праці, активно розвивають коопераційні й інтеграційні зв’язки з іншими підприємствами на ринку.

      Вся работа доступна по Ссылке