Поняття, види правовідносин з соціального захисту громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи
Правовідносини з соціального забезпечення осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, є одним із видів правовідносин і особливою формою здійснення особами права на соціальне забезпечення. Адже «соціальне забезпечення громадян здійснюється через вступ їх у певні правовідносини (юридичні зв’язки) з органами соціального забезпечення, які є суб’єктами цих правовідносин [176, с.96–97]. Погоджуємося з Н.М. Стаховською, яка вказує, що правовідносини з соціального забезпечення по своїй суті є перерозподільними відносинами, а за характером – соціально-аліментарними, оскільки вони (правовідносини) в юридичній формі виражають і закріплюють економічні перерозподільні відносини з витрати відповідних суспільних фондів споживання (Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування, Державного бюджету) на задоволення життєво необхідних мінімальних потреб непрацездатних та деяких інших, визначених законодавством, верств населення. Аліментарність обумовлюється тим, що їх основним завданням є задоволення потреб на безеквівалентній основі, без попереднього та подальшого відшкодування (у повному обсязі) сплачених коштів або наданих пільг, послуг і т. ін. [177, с.53].
Правовідносинам з соціального захисту громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, властивий нормативно-імперативний характер, оскільки виникають вони виключно за наявності відповідних норм, які містяться як у спеціальних галузевих, так і у комплексних нормативних актах [178, с.21–22]. Імперативний характер обумовлений повною детальною регламентацією прав та обов’язків сторін (які не можуть бути зміненими за їх бажанням), підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин [177, с.99]. Правовідносини з соціального забезпечення осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, є вольовими відносинами, так як для їх виникнення, крім визначених законодавством юридичних фактів, необхідним є волевиявлення особи. Тому виникнення таких правовідносин пов’язане не лише з виникненням в особи права на відповідне забезпечення, але й з волевиявленням особи, що проявляється через звернення до уповноваженого державного органу, зобов’язаного забезпечувати громадян відповідно до прийнятого ними рішення про призначення відповідного виду соціального забезпечення. Правовідносини з соціального захисту є індивідуалізованими, адже в них можуть взяти участь лише ті особи, перелік яких визначений окремим законом, що наділені конкретними правами й обов’язками.
Тому під правовідносинами з соціального забезпечення громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, слід розуміти врегульовані нормами права соціального забезпечення вольові та індивідуалізовані відносини особи з уповноваженим державним органом, у яких особа наділена правом регулярно (періодично) чи в певні строки отримувати певний вид соціального забезпечення, а уповноважений орган зобов’язаний його надавати чи виплачувати. Вони виникають на підставі юридичного складу, елементами якого є об’єктивні правові підстави забезпечення; волевиявлення особи; акт уповноваженого органу та поділяються на матеріальні, процедурні і процесуальні.
