Особливості оцінювання та управління кредитним ризиком банку

     

      Кредитні операції завжди були і залишаються пріоритетним напрямом діяльності вітчизняних та іноземних банків. У структурі активів вітчизняних банків кредити становлять близько 70—80 % загального їх обсягу та забезпечують 2/3 усіх доходів банківської діяльності. Високі темпи зростання кредитних операцій, що спостерігались до 2009 року, були обумовлені тим, що кредити є основними та найприбутковішими банківськими активами.

      Банківська сфера, безсумнівно, пов’язана з високою ризикованістю. Оскільки кредити є найприбутковішими банківськими активами, то ризик, особливо кредитний, є складовою частиною діяльності банківських установ. Ризикованість кредитування обумовлена природою кредитної угоди й тим, що кредитні операції посідають значне місце в загальному обсязі активних операцій усіх банків. У зв’язку з цим актуальними за сучасних тенденцій розвитку банківського сектору є аналіз і управління кредитним ризиком для зниження його рівня та використання іноземного досвіду управління кредитним ризиком у банківській практиці [68]. Кредитний ризик — це невизначеність щодо повного та своєчасного виконання позичальником своїх зобов’язань згідно з умовами кредитної угоди. Кредитний ризик характеризує економіко-правові відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу фінансових активів [69].

      Автор дисертаційного дослідження класифікує кредитний ризик відповідно до основних його типів (табл. 2.25).

      Поряд із кредитним ризиком у вузькому розумінні, необхідно також здійснювати ретельну оцінку юридичного та репутаційного ризику (наприклад, конфлікт інтересів, прозорість і т. ін.)

      Вся работа доступна по Ссылке