Удосконалення нормативно-правого забезпечення контролю за діяльністю Державної кримінально-виконавчої служби України
Контроль за діяльністю ДКВС України, як вже відмічалось у попередніх підрозділах, має закріплення у нормативно-правових актах, які регулюють діяльність як окремого контролюючого органу, так і визначають правові засади здійснення різних видів контролю. Все це свідчить про надмірно велику кількість правових актів, які дублюють повноваження контролюючих органів, що призводить до неефективного використання контролюючого ресурсу та надмірного відволікання від основної роботи підконтрольного суб’єкта, а це неодмінно впливає на результативність його діяльності та допущення нових недоліків. У зв’язку із цим постає нагальна потреба у прийнятті відповідного законодавчого акту, яким би було визначено вичерпний перелік контролюючих органів та їх компетенцію, що сприяло б вирішенню чималої кількості проблем як у правовому регулюванні, так і в організації здійснення контролю.
Подібну ж позицію висловлював В. М. Гаращук, на думку якого, крім проекту Закону України “Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб”, який зараз розробляється, доречно підготувати і законопроект “Про громадський контроль в Україні”, де на законодавчому рівні закріпити напрямки контрольної діяльності громадських контролюючих утворень, принципи та правила здійснення такого контролю, його юридичного оформлення, взаємодії громадськості з правоохоронними органами та спеціалізованими контролюючими структурами, механізм відповідальності державних структур та їх посадових осіб за невиконання або неякісне чи несвоєчасне виконання законних вимог громадськості та ін. Можливий і інший напрямок: розробити узагальнюючий законопроект “Про контроль в Україні”, де ці питання виокремити в самостійний розділ [39, с. 353].
О. Ф. Андрійко пропонує законодавчий акт з орієнтовною назвою Закон України “Про державний контроль у сфері виконавчої влади”, яким би визначалися загальні процедури державного контролю, а особливості їх проведення в окремих сферах та спе¬ціальними суб’єктами конкретизувалися б у галузевих нормативно-правових актах [12, с. 208].
В. С. Шестак зазначає, що необхідно прийняти Закон “Про державний контроль в Україні” для юридичного забезпечення цілісності функціонування національної системи державного контролю [318, с. 174].
О. П. Полінець наголошує на розробленні та впроваджені Концепції реформування системи контролю в державному управлінні України та Концепції стандартизації контрольної діяльності в державному управлінні України, а також Він пропонує покласти їх в основу для розробки законодавчих актів, а саме: законів України “Про контроль в системі державного управління України”, “Про державний фінансовий контроль” [183, с. 6].
В. В. Тароєвою визначено необхідність прийняття Закону України “Про систему контролю та контрольної влади” щодо правового оформлення та регулювання особливостей контрольної влади в Україні [297, с. 8–9].
В. Ю. Кобринський висловив власне бачення законопроекту “Про Комітет державного контролю у сфері національної безпеки України”, який може бути покладено, на його думку, в основу Концепції державного контролю у сфері національної безпеки України [85, с. 151].
Вся работа доступна по Ссылке
