Удосконалення організаційних засад недержавного та міжнародного контролю за діяльністю Державної кримінально-виконавчої служби України

     

      Організаційні засади здійснення недержавного та міжнародного контролю за діяльністю ДКВС України у даному підрозділі будуть висвітлюватись, виходячи із особливостей здійснення даних видів контролю, які не є характерними для державного контролю.

      Окремих суб’єктів недержавного контролю за діяльністю ДКВС України визначає частина 1 статті 19 Закону України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, де зазначено, що громадяни України беруть участь у здійсненні цивільного контролю над Воєнною організацією держави та правоохоронними органами як через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, так і особисто шляхом звернення до Уповноваженого ВР України з прав людини та його представника у справах захисту прав військовослужбовців або до іншого державного органу в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про звернення громадян” [216]. Отже, такими суб’єктами є громадяни та громадські організації. Оскільки громадський контроль є видом недержавного контролю, то буде слушним, на підтвердження нашої думки щодо суб’єктів громадського контролю зазначити, що вчені також зазначають про те, що громадяни та громадські організації є суб’єктами громадського контролю. Наприклад, С. Г. Стеценко визначив, що громадський контроль – це різновид контролю, за якого останній здійснюється громадськими організаціями чи окремими громадянами [291, с. 213], а О. Ф. Андрійко визначила громадський контроль як один із видів соціального контролю, що здійснюється громадянами та об’єднаннями громадян [12, с. 98]. Але існують і протилежні погляди, наприклад, С. Г. Братель зазначив, що некоректно говорити про те, що діяльність громадян, об’єднань громадян та ЗМІ є контрольною, оскільки їй не притаманний такий компонент, як межі здійснення, що, разом із юридичною сферою, об’єктом і суб’єктом, формує контроль як цілісну систему. Тому громадяни, об’єднання громадян та ЗМІ повинні вважатися суб’єктами громадського нагляду за діяльністю міліції, а не цивільного контролю[26, с. 77]. Натомість, такий підхід, на нашу думку, не є достатньо виваженим, оскільки нагляд є видом контролю, що обґрунтовано у першому розділі, а тому до діяльності громадян, об’єднань громадян та ЗМІ слід все ж таки віднести контрольну діяльність, зазначивши при цьому, що вона може здійснюватись у виді нагляду, моніторингу та ін.

      Вся работа доступна по Ссылке