Зарубіжний досвід регулювання розвитку та підтримки неприбуткових організацій і можливості його використання в Україні

     

      Формування ефективних механізмів регулювання розвитку та підтримки неприбуткових громадських організацій як ключового інституту громадянського суспільства об’єктивно вимагає вивчення і використання досвіду європейських країн, де «третій сектор» відіграє важливу роль у розвитку демократії та лібералізації економіки. Це пояснюється тим, що дедалі помітнішим є соціально-економічний ефект від реалізації державної політики сприяння діяльності громадських формувань. У країнах Євросоюзу в 2000 роки майже 9 мільйонів громадян працювало в неприбутковому секторі, що становило близько біля 8% від кількості громадян, зайнятих у державному секторі. У громадському секторі країн Європейського Союзу працює у 10 разів більше людей, ніж у легкій промисловості, та у 5 разів більше, ніж у харчовій промисловості. В країнах Центрально-Східної Європи громадські формування залучають втричі більше зовнішніх та внутрішніх інвестицій у соціальну сферу, ніж підприємства державної та комунальної форм власності, що функціонально забезпечують реалізацію соціальних послуг. А внесок недержавних установ та організацій у ВВП країн Європейського Союзу зростає вдвічі швидше, ніж частка легкої промисловості. Можна навести ряд інших аргументів, однак достатньо і цих, щоб зрозуміти роль і важливість недержавних громадських формувань у вирішенні важливих питань економічної життєдіяльності. Тому вивчення досвіду країн Центральної Європи допоможе виявити помилки та недоліки у планах реалізації державної політики підтримки неприбуткових громадських організацій, а також позбутись упередження та неефективних підходів, характерних для сучасної української практики регулювання розвитку НГО. У цьому контексті на особливу увагу заслуговує використання зарубіжного досвіду у вирішенні таких питань, як:

      - нормативно-правове забезпечення діяльності громадських формувань;

      - застосування ефективних форм і методів залучення широких верств населення до участі в роботі неприбуткових інституцій;

      - формування механізму фінансової підтримки громадських організацій за рахунок бюджетних коштів;

      - застосування податкових пільг з метою стимулювання діяльності громадських організацій; - залучення неприбуткових організацій до участі в реалізації державної політики соціально-економічного розвитку;

      - формування механізму соціального партнерства по осі держава-бізнес-громадські інститути.

      Вся работа доступна по Ссылке