Основні теоретико-методологічні засади оцінки інвестиційного процесу та ринку цінних паперів
Процес оцінки та прийняття рішень на ринку цінних паперів охоплює широке коло питань, пов’язаних з аналізом і використанням оцінки загальноекономічної кон’юнктури, галузевої інформації та фінансового стану компанії. Проблема економічної оцінки в сучасній економічній науці вийшла на передній план, що пов’язано з переходом сучасної економіки на новий щабель розвитку [16].
Оцінка ринку цінних паперів ураховує особливості його функціонування та характер інвестиційних процесів. За результатами оцінки приймаються рішення щодо напряму інвестиційної діяльності. Оцінка є складовою аналізу, має більш чітко визначений напрям і скерована на прийняття рішень, проте пов’язана з неоднозначністю результату [41, c. 188].
У широкому сенсі оцінка – це кількісне визначення параметрів економетричної моделі за допомогою статистичних операцій над даними. Це досягається використанням оцінних функцій (формул), які перетворюють результати спостереження в оцінку параметрів [169, c. 159]. Економічна оцінка взагалі полягає в порівнянні одного економічного явища з іншим і дає змогу характеризувати відповідні економічні явища та процеси. До економічної оцінки належить система правил, стандартів і стереотипів поведінки [171, c. 6].
Динаміка процесів на ринку цінних паперів постійно впливає на результати оцінки. Постійна зміна чинників впливу на характер функціонування РЦП дає підставу для оцінки лише в короткий період часу, який характеризується відсутністю додаткової інформації, що змінює результати оцінки. Оцінку РЦП переважно використовують інвестори для прийняття рішень стосовно напряму (купівлі або продажу) та обсягів операцій. Нею користуються також інші учасники економічної діяльності, для яких її результати є індикатором стану та динаміки економічних процесів.
Процес ціноутворення на ринку цінних паперів має певні особливості, які відрізняються від загальноринкових принципів. Механізм взаємодії попиту та пропозиції на ринку під час формування ціни розглядається крізь призму оцінки можливих прибутків. Невизначеність і багатоваріантність оцінки на майбутню перспективу впливає на її залежність від значної кількості об’єктивних і суб’єктивних чинників.
Купівлі цінних паперів передує різна мотивація, і залежно від її характеру “інвестор” надає перевагу мінімізації ризику, “спекулянт” допускає прорахований ризик, “гравець” – будь-який ризик. Відповідно до мотивації під час купівлі цінних паперів різними є критерії оцінки. Для “інвестора” таким критерієм є стабільність, яка ґрунтується на мінімальному ризику з поміркованим доходом. Для “спекулянта” можливість отримати вищий дохід робить допустимим певне зростання ризику. Оцінка “гравця” визначається будь-яким ризиком за умови максимізації доходу.
Вся работа доступна по Ссылке
