Забезпечення функціонування та стабільності ринку цінних паперів у сучасних ринкових економіках
Ринок цінних паперів є об’єктом постійного регулювання та контролю. Глибина інтеграції РЦП з фінансовою системою та усією сферою економіки визначає його вплив на перебіг економічних процесів. З одного боку, РЦП є об’єктом регулювання, а з іншого – використовується в механізмах державної економічної політики. Динаміка фондових ринків – важливий індикатор зміни економічної кон’юнктури, на яку орієнтуються суб’єкти економіки під час прийняття рішень. Характер і напрями регулювання РЦП змінюються із огляду на зміни на міжнародних і національних фінансових ринках. За оцінками фахівців, у 1990–2008 рр. у світі сталося близько 20 фінансових, валютних, банківських криз, пов’язаних з наслідками глобалізації фінансових ринків. Негативні тенденції у розвитку міжнародних фінансових ринків передаються до інших країн, що загрожує стабільності національних РЦП з боку міжнародних чинників.
На міжнародних ринках цінних паперів проблема дестабілізації розпочалась у 1998–2000 рр. Фінансова криза 1998 р. в Південно-Східній Азії та Росії, світова фінансово-економічна криза 2008–2009 рр. засвідчили, що в сучасному світі важливим є саме запобігання кризі, а не лише пошук методів боротьби вже за умов глибокої економічної дестабілізації.
С. Глазьєв вважає, що основні загрози створюють коливання припливу і відпливу великого спекулятивного капіталу. Держава має запроваджувати технічні обмеження на переміщення капіталу через кордони [36, c. 6]: 1) запровадження норми, за якої продаж будь-яких цінних паперів дозволяється не раніше ніж закінчиться визначений термін при його купівлі; 2) податкове регулювання спекулятивних операцій; 3) обов’язкове декларування усіх великих угод з конвертації національної валюти в іноземну для всіх неторговельних операцій.
Дані табл. 2.9, додатка Д.4 і рис. 2.11 свідчать, що значно зросли короткострокові позики на міжнародних ринках, а загальна емісія цінних паперів зазнала незначних змін. На рівні національних економік відбулись масштабні структурні зрушення, які дають підстави для виділення особливих ознак “нової економіки”, де значно зростають роль і значення РЦП. “Нова економіка” характеризує зміну економічних відносин під впливом інформаційних технологій [219, c. 75]: 1) трансформація матеріальних цінностей у віртуальні; 2) зміна акцентів на ринках: перехід від “ринку продавця” до “ринку покупця”, від малих ринків до глобального.
За умов “нової економіки” передбачається перехід до нових методів управління фінансами, у тому числі РЦП та корпоративними фінансами. Вплив неефективних рішень і їх негативних наслідків значно масштабніший, що робить традиційні напрями фінансового менеджменту непридатними. Такі традиційні інструменти управління фінансами, як класичний фінансовий аналіз, традиційне фінансове планування, статистичний аналіз капіталовкладень, калькуляція та ціноутворення на базі собівартості, нормування оборотних активів не відповідають потребам “нової економіки”.
Вся работа доступна по Ссылке
