Становлення і розвиток ринку цінних паперів як чинник реформування економіки

     

      Тривалий і складний трансформаційний процес економіки України визначив найбільш актуальні й ще не розв’язані проблеми, до яких належить відсутність повноцінного ринку цінних паперів. Аналіз, проведений у двох попередніх розділах дисертації, показав значущість і високі вимоги до розвитку РЦП. Проте в українській економіці проблеми становлення РЦП постійно залишаються на задньому плані, що починає гальмувати поглиблення ринкових реформ в сучасних умовах. Становлення РЦП в Україні доцільно розглядати в контексті трансформаційних процесів, які загалом визначали особливості його розвитку. У додатку Щ.1 наведені основні соціально-економічні показники національної економіки в 1992–2010 рр.

      Ринок цінних паперів в Україні формувався як складова національної економічної системи та її ринкових механізмів. Взаємозв’язок стану ринку з функціонально-економічними можливостями економіки обумовлює їх синхронний та взаємодоповнювальний розвиток. З одного боку, становлення РЦП відбувається відповідно до тих можливостей, які забезпечують певний стан розвитку національної економіки, з іншого – розвиток РЦП стимулює підвищення ефективності ринкових механізмів і стимулює інтенсифікацію економічної діяльності. Особливо підвищується роль РЦП за умов поглиблення трансформаційних процесів в українській економіці, що вимагає існування повноцінного РЦП з розвиненою інфраструктурою, інструментами та механізмами. Тому процес становлення РЦП в Україні можна розглядати в контексті розвитку економіки України.

      У розвитку РЦП в Україні можна окреслити характерні ознаки, за якими доцільно провести його періодизацію (додаток Ж.1).

      У 1991–1994 рр. розпочалось формування принципів РЦП через розробку і прийняття законів України “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондову біржу”. За умов повної відсутності біржової інфраструктури, фінансових інструментів та правової неврегульованості треба було створювати і розвивати практично всі складові РЦП. На початку приватизаційних процесів не існувало механізмів їх реалізації через використання фінансових інструментів РЦП, а також системи обміну прав власності на цінні папери. Розвиток РЦП обмежувала наявність значної кількості державних регуляторів, які перешкоджали формуванню ринкових механізмів. У 1996–1999 рр. відбулось реальне становлення та розвиток інститутів, інструментів і механізмів РЦП. Прийняття законів “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (1996), “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (1997) дало змогу розвивати фундаментальні засади РЦП. Особливо важливим було створення системи реєстрації прав власності на цінні папери, розкриття інформації про емітентів і професійних учасників РЦП, нагляду та дотримання законодавства. Формування РЦП значною мірою обумовлювалося масовою приватизацією, яка мала значні концептуальні вади. Внаслідок приватизації через використання сертифікатів з’явилося понад тридцять мільйонів власників акцій, проте підприємства не отримали від цього жодних додаткових коштів для розвитку. Відсутність реальних доходів для більшості власників акцій приватизованих підприємств призвело до масової купівлі їх великим капіталом.

      Вся работа доступна по Ссылке