Проблеми регулювання та підвищення ефективності інвестиційного процесу за умов функціонування ринку цінних паперів
У процесі трансформації української економіки достатньою мірою змінюються й набувають нових ознак ринок цінних паперів, а також економічне середовище, в якому він функціонує. За таких умов необхідним і важливим є своєчасне виявлення найбільш гострих проблем і їх розв’язання через систему регуляційних корегувальних заходів на всіх рівнях ринку цінних паперів.
У другому розділі роботи була проаналізована система регулювання РЦП у країнах з ринковою економікою, основні особливості та напрями якої мають бути враховані в Україні, зокрема: державне регулювання, корпоративне регулювання, саморегулювання учасників, антикризове регулювання.
Державне регулювання ринку цінних паперів та організація ринкового нагляду визначає основні напрями його розвитку. У сучасних економіках діє ефективна система регулювання, за якою інтегровані державне регулювання і заходи саморегулювання учасників РЦП. Проте система регулювання формувалась тривалий історичний період за умов існування ринкового середовища.
В Україні для створення повноцінної системи регулювання ринку цінних паперів мають бути вирішені найбільш актуальні завдання: запровадження стандартів та обов’язкових вимог до учасників ринку, ліцензування діяльності професійних учасників, заборона діяльності осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на РЦП без відповідного ліцензування.
Для створення системи державного регулювання у 1996 р. був прийнятий закон “Про державне регулювання цінних паперів в Україні”, в якому визначено завдання регулювального органу – Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), зокрема: 1) координація діяльності державних органів з питань функціонування РЦП та її похідних; 2) формування та реалізація єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування РЦП та його похідних і адаптації до міжнародних стандартів; 3) здійснення державного регулювання та контролю за випуском та обігом цінних паперів та їх похідних на території України, дотримання законодавства у цій сфері; 4) захист прав інвесторів через здійснення заходів щодо запобігання та припинення порушень законодавства на РЦП, застосування санкцій за порушення законодавства в межах своїх повноважень; 5) узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів, а також розробка пропозицій щодо його вдосконалення; 6) здійснення державного регулювання у сфері спільного інвестування.
У додатку С показана взаємодія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відповідними державними органами на ринку цінних паперів, що дає змогу використати його механізми в усіх сферах економіки, узгодити та розв’язати широке коло проблем на різних щаблях державного управління. При цьому визначається також стратегія розвитку РЦП в контексті формування державної економічної політики. ДКЦПФР бере участь у розробці державної програми економічного та соціального розвитку, стратегії розвитку ринку фінансових послуг до 2015 р., державної програми приватизації.
Основні напрями державного регулювання ринку цінних паперів зосереджені на: а) зростанні інвестицій у реальний сектор економіки; б) створенні системи захисту прав та інтересів інвесторів; в) сприянні створенню та розвитку інститутів спільного інвестування; г) формуванні надійної системи операцій з цінними паперами; д) антикризовому і стабілізаційному регулюванні.
У додатку Т узагальнені основні напрями діяльності ДКЦПФР, яка є уповноваженим органом державного регулювання. Важливий напрям діяльності ДКЦПФР – адаптація ринку цінних паперів України до міжнародних стандартів, що вимагає постійної взаємодії з більшістю міжнародних організацій, які діють на ринках капіталу та фінансових послуг.
