Концептуальні підходи до забезпечення економічної безпеки банківського сектора регіону

     

      Проблема зміцнення безпеки банківського сектора відіграє важливу роль в забезпеченні економічної безпеки регіону та держави загалом, що зумовлено проникненням банківської системи в усі сфери суспільного життя. Банківський сектор концентрує та перерозподіляє величезні грошові кошти, є посередником у наданні кредитів, розрахунків і платежів, опосередковує зв’язки між усіма суб’єктами економіки. У зв’язку з цим очевидно, що невиконання банківською системою своїх функцій паралізує економічні зв’язки в країні і виступає загрозою економічній безпеці усього суспільства. Це викликає залежність економічної, а часто і політичної ситуації в державі від стану економічної безпеки банківської сфери. Банківська система країни виходить на новий етап посткризового модернізаційного розвитку, пов’язаний з необхідністю забезпечувати національні інтереси економіки в умовах кризових явищ на світових ринках. Ця ключова особливість накладає на розвиток банківського сектора додаткові зобов’язання, вимагає його адаптації і до світових процесів, і до нової ролі взаємодії з державою й суспільством.

      Із зазначеного випливає необхідність цілеспрямованого управлінського впливу (через застосування форм, методів та механізмів) на розвиток банківського сектора регіону та реалізації комплексних заходів із забезпечення його економічної безпеки банківської діяльності. Підтвердження цієї тези знаходимо і в теорії потенційних конфліктів, яку розглядають як теоретичне підґрунтя науки про економічну безпеку. Ця теорія стверджує, що наявність конфліктів є обов’язковою умовою існування. Природна потреба кожної з форм енергії збільшити свій запас енергії за рахунок інших форм енергії створює ситуацію, коли інтереси зацікавлених у додатковій енергії сторін стають несумісними. Виникає протиборство, у якому більш розвинена система має конкурентні переваги над окремими нерозвиненими формами. З іншого боку, у розвинутій системі також можливі суперечки між її складовими, проте переваги, які надає система, зокрема заощадження запасів енергії, розширення можливостей щодо заволодіння нової енергії, забезпечують системі цілісне існування [64]. Отже, система, щоб залишатися стабільною, має не лише вигравати конфлікти, вона повинна бути здатною управляти конфліктами.

      Вся работа доступна по Ссылке