Управління економічною безпекою банківського сектора на макрорівні
Процеси глобалізації та загальна інтернаціоналізація провідних банківських систем світу призвели до відповідних зрушень у їхній структурі та особливих умов забезпечення фінансової стійкості, що стало наслідком ускладнення процесів регулювання світових фінансових ринків. Одночасно економічне значення лібералізації та інтеграційних процесів у банківських системах багатьох країн може нести загрозу їх стабільному функціонуванню та економічній безпеці загалом.
Зауважимо, що економічна безпека як система має нести в собі результативний характер для постійної підтримки належного рівня фінансової стійкості банківського сектора регіону. Система економічної безпеки в банківському секторі економіки регіону функціонує в межах національної системи регулювання банківської діяльності. Тому поглибленого розгляду щодо розвитку банківського сектора регіону на засадах безпеки вимагає сучасна модель державного регулювання та нагляду щодо діяльності комерційних банків і визначення напрямків її удосконалення.
Регулювання банківського сектора – одне із сучасних досягнень державного управління банківською сферою, що використовується у світі для підтримки ефективності і стабільності діяльності національних банківських систем. Основними пріоритетними завданнями державного регулювання та нагляду для забезпечення стабільності й безпеки банківської системи є:
- підвищення стабільності банківської системи й забезпечення її стійкості щодо внутрішніх і зовнішніх загроз;
- підвищення довіри до банківської системи з боку інвесторів, кредиторів та вкладників. Захист їхніх інтересів від неефективного управління банками. Інтереси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми недостатній і вони не мають змоги самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку [119, с. 149–150];
- обмеження монополізації та створення конкурентного середовища в банківському секторі. Завдяки банківській конкуренції знижуються відсоткові ставки за позичками, підвищуються відсоткові ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;
– забезпечення відкритості (прозорості) в банківській системі загалом та кожного банку зосібна. Підвищення відкритості ґрунтується на удосконаленні системи обліку і звітності в банках і наближенні їх до вимог, що випливають з досвіду міжнародної банківської практики;
– регулювання кількісної частки іноземного капіталу в банківському секторі (на основі визначення його оптимального рівня);
– поширення міжнародних стандартів корпоративного управління в банківській сфері.
