Організаційно-правові засади створення та розвитку Фондів фінансування будівництва

     

      У ринкових умовах господарювання при організації будівництва житла, фінансування цього будівництва та здійснення операцій з нерухомістю склалася система фінансово-кредитних відносин, в основу якої покладені дії суб’єктів, врегульовані чинним законодавством та Договорами. Правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами встановлюються Законами України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, “Про інвестиційну діяльність”.

      Доцільно зазначити, що до нововведень, внесених у статтю 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність” №1560-ХII від 10.12.91 р., стосовно обмеження в інвестуванні, придбати квартиру в новобудові можна було на основі окремих договорів із забудовником (інвестиційні договори та їх різновиди, договори пайової участі, попередні договори купівлі-продажу квартир та ін.); за допомогою цільових житлових облігацій; участі у фондах (Фонди фінансування будівництва житла, Фонди операцій з нерухомістю, Інвестиційні фонди, Недержавні пенсійні фонди). З набранням чинності норм вищезазначеного Закону України будівництво житла може здійснюватися виключно через ФФБ, ФОН, НПФ, ІСІ, безпроцентні цільові облігації. На нашу думку, реальним способом налагодження взаємовідносин між будівельними компаніями та інвесторами, може слугувати механізм, який поєднує фінансування й інвестування будівництва житла за кошти фізичних та юридичних осіб саме через Фонд фінансування будівництва житла.

      Створення таких фондів фінансові компанії розпочали у вересні 2004 року – однією фінансовою компанією було створено один ФФБ, а вже у грудні 2004 р. – 7 компаній створили 12 фондів, у 2010 р. їх кількість становила – 313.

      Проте, перший в Україні Фонд фінансування будівництва був створений у 2002 р. банком „Аркада” з метою забезпечення надійного захисту інтересів інвесторів. Жорстко контрольована банком схема забезпечувала безперервне залучення коштів населення і стабільне фінансування будівництва. Це, у свою чергу, давало змогу партнерові-забудовникові виконувати зобов'язання перед інвесторами – витримувати терміни будівництва і своєчасно передавати будинки під заселення [124, С. 223]. АКБ „Аркада” та холдингова компанія „Київміськбуд” у співпраці довели, що небюджетні джерела фінансування, зокрема кошти населення, стають основними джерелами ресурсів розвитку житлового будівництва в умовах ринкової економіки. У 1996–2006 рр. житловою програмою АКБ „Аркада” та ХК „Київміськбуд” було залучено 7 млрд гривень коштів населення. За цей період побудовано та здано в експлуатацію 67 тисяч квартир [106, С. 165]. У ході експерименту відпрацьовано нові організаційні форми та механізми стимулювання житлового будівництва, а саме: створення Фондів фінансування будівництва та Фондів операцій з нерухомістю, іпотечні сертифікати, кредитна програма будівництва житла, пенсійна програма акумуляції коштів з наступним їх спрямуванням у житлове будівництво.

      Вся работа доступна по Ссылке