Удосконалення механізму управління ринком продукції виноградарства
Головною закономірністю розвитку економіки України і її найважливішого сектору сільського господарства, є перехід до нових якісних рівнів інноваційного розвитку. У сучасній економіці держава допомагає формуванню конкурентоспроможних (виноградарства, овочівництва і т.п.) продуктово-інноваційно-орієнтованих сільгосппідприємств, які спроможні ефективно працювати на внутрішньому й світовому ринках в умовах стабільної конкурентної боротьби, концентрувати ресурси на перспективних напрямах економічного розвитку. При цьому механізми державного впливу повинні підтримувати інноваційну діяльність і творчу ініціативу, спрямовуватися на забезпечення продовольчої безпеки.
Ключовими факторами успіху сільгосппідприємств в сучасних умовах повинні стати: прикладні дослідження, відновлення продуктивних сил і технологій, модернізація засобів виробництва, насамперед технічне оснащення (нових орних високопродуктивних машин для оброблення, реалізація резервів науково-технічного потенціалу, підйом конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції, такої як виноград, вдосконалювання виробничої й соціальної інфраструктури сільського господарства й, головне, розвиток творчого потенціалу людей. Інноваційні процеси повинні визначити успіх підприємств із позицій соціальної важливості сільського господарства в економіці країни (зокрема, виноградарство).
У сучасних умовах особливе значення набувають питання всебічного вивчення й дослідження проблем регулювання інноваційних процесів з боку держави, що визначається специфікою й складністю керування сільським господарством. Значимість даної проблеми визначається й тим, що першим прикладом інновації є саме сільське господарство. Сільське господарство, як найважливіша сфера діяльності, є своєрідним і яскравим прикладом, що вимагають інновації, і когнітивної рухливості. Специфіка сільськогосподарської праці полягає в тому, що вона вимагає комбінації природнонаукових і соціальних знань. Сільське господарство породило нові складні проблеми й чергові інновації: соціальні, економічні й технологічні одночасно. Подальший розвиток принципів керування виник як результат вирішення проблем, які були породжені їхнім введенням в цій сфері діяльності.
Це вимагає нових теоретичних розробок, нових методів аналізу й прогнозування розвитку економіки сільського господарства. Необхідний акцент на вдосконалювання державного регулювання інноваційною діяльністю сільгосппідприємств. Головна мета регулювання інноваційними процесами полягає в досягненні якісно нових результатів, пов'язаних з розширенням сфери діяльності сільгосппідприємств, завоюванням позицій на ринку, зниженням витрат, забезпеченням конкурентоспроможності.
Вся работа доступна по Ссылке
