Напрями інноваційного розвитку регіонального ринку продукції виноградарства
Економічне зростання країни в умовах конкурентоспроможності повинно забезпечуватись за рахунок науково-технічного прогресу та інтелектуалізацією основних складових виробництва в усіх сферах економіки і головним чином у сільському господарстві. Воно, перебуваючи в тісному взаємозв'язку з іншими інституційними секторами, розповсюджує інноваційний рівень, що є міцно пов'язаним із загальним рівнем інновацій у суспільно-економічній системі. Питома вага нових чи поліпшених технологій, товарів, устаткування, що розповсюджують нові матеріали або розробки у промислово розвинених країнах дорівнює майже 90% від рівня ВВП.
Інтенсивність інноваційної діяльності впливає на рівень економічного розвитку: у глобальній економічній конкуренції виграють країни, які забезпечують сприятливі умови для інноваційної діяльності. Основою певного зростання національного виробництва в останні роки були і залишаються низькотехнологічні економічні моделі, що характеризуються вкрай високими показниками ресурсо- та енерговитрат, до яких відноситься і сучасне українське сільське господарство.
Реалізацію перспективних напрямків інноваційної політики необхідно здійснювати з урахуванням зміцнення і розвитку ринкової сфери за допомогою формування і виконання комплексних інноваційних програм і проектів у науково-технологічній сфері, створення і розвитку інноваційної інфраструктури, стимулювання освоєння конкурентоздатних технологій разом з модернізацією суміжних виробництв.
Інновація, нововведення, інноваційна діяльність та інноваційна політика — це нові категорії, які з'явилися в економічному розвитку нашої країни на етапі формування ринкових відносин. Як слушно зауважила доктор економічних наук О. Лапко, «в той час, як на Заході теорії інноваційного розвитку вивчались, аналізувались і вдосконалювались, в Україні, як і в усіх країнах колишнього Радянського Союзу, теорії інновацій вважалися антикласовими. У 80-ті роки в індустріально-розвинутих країнах світу теорію інтенсифікації замінила теорія інноваційних процесів, як підґрунтя нової моделі економічного зростання».
На практиці термін «інновація» в останні роки використовувався лише спеціалістами, що займалися питаннями науково-технічного прогресу, в той час як на підприємствах використовували інші поняття на кшталт «нововведення», «нова техніка» та ін. Саме поняття «інновація» дістало широкого використання, однак єдиного тлумачення сутності «інновацій» і загального визначення щодо терміну «інновація» не має.
Розглядаючи еволюційний аспект формування інноваційних процесів, слід зазначити, що економічна теорія інновацій постає у фундаментальних працях видатних вчених, насамперед А. Сміта. В подальшому, Й. Шумпетер ввів в науковий обіг термін «інновація» [192, c. 25]. Згідно його теорії, інновація є головним джерелом прибутку. Враховуючи такий підхід, під інновацією слід розуміти «запровадження в економічний обіг результатів інтелектуальної діяльності, які включають нові наукові знання з метою задоволення суспільних потреб та (або) отримання прибутку».
Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації як новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери, а інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [70, c.1].
Економічним змістом інновації є мінімізація витрат з метою підвищення ефективності виробництва. В той же час витрати виробництва є платою за використання в процесі виробництва ресурсів. Таким чином, мінімізувати витрати на ресурси можна в загальному випадку за рахунок заміщення дешевшим ресурсом більш дорогого (окремим випадком такого заміщення є ресурсозбереження, коли виробничі матеріальні ресурси заміщуються специфічними людськими ресурсами - інтелектуальним, трудовим і т.п.).
Вся работа доступна по Ссылке
