Специфіка побудови обліку витрат на збут та її поліпшення

     

      Методи обліку витрат на збут розглядають, як способи побудови аналітичних позицій з формування збутових витрат для обґрунтованого калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) і управління ними.

      Методом бухгалтерського обліку з наукової точки зору виступає економічне моделювання фінансової діяльності підприємства. В практичній сфері, облікові методи використовуються під час опрацювання результатів діяльності підприємства, які відображені в офіційних документах [49, с. 71].

      Заслуговує уваги дослідників погляд Н.В. Гавришко на витрати на збут і маркетингові витрати. За її трактуванням якщо маркетингові витрати спрямовані на створення та зміну попиту на продукцію, то витрати на збут необхідні для задоволення потреб споживачів. За економiчним змiстом їх можна подiлити на:

      а) додаткові – пов’язані з продовженням процесу виробництва у сферi збуту – витрати на транспортування, зберігання продукції, сортування, комплектування, упаковку;

      б) чистi – обумовленi процесами реалізації продукції, актами купiвлi-продажу i змiною форм вартостi – витрати на укладання договорiв, обслуговування актiв купiвлi-продажу, на управлiння збутовою діяльністю [31, с. 7].

      Позитивно сприймаємо пропозицію вищезгаданої авторки щодо запровадження відокремленого обліку витрат на маркетингову діяльність та витрат на збут, яка розвиває ідеї з обліку витрат за функціональними сферами основної діяльності відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів [31, с. 7].

      Вивчаючи облік витрат на збут та планові і фактичні калькуляції, як один елемент, зазначимо, що його доцільно розглядати, поділяючи на кілька стадій. На першій стадії проводиться розподіл збутових витрат між об’єктами обліку, а також включається організація аналітичного обліку витрат на збут; друга стадія – передбачає планову і фактичну калькуляцію собівартості виготовленої продукції.

      З вище наведеної інформації, зауважимо, що методи калькулювання варто досліджувати, як окремі методи збутових витрат, які використовуються при визначенні собівартості готової продукції підприємства. Таким чином, під методом калькулювання розуміють сукупність прийомів розподілу витрат на збут за калькуляційними статтями та віднесення їх до об’єкту калькулювання.

      Зазвичай, використовують такі основні методи обліку витрат на збут: простий, попередільний, позамовний, нормативний. Проте часто проявляється не зрозуміле розділення методів обліку збутових витрат і калькуляції. У підходах вчених-економістів існують певні відмінності: одні прирівнюють дані поняття, інші – дотримуються думки, що тільки методи калькулювання можуть використовуватися для визначення собівартості виготовленої продукції.

      Вихідною класифікаційною ознакою методів обліку витрат, на збут на наш погляд, є об’єкти обліку витрат на збут, які слід розподіляти на аналітичні та госпрозрахункові позиції. Решта ознак є такими, що поглиблюють характеристику відображуваних витрат на збут і за значимістю є не менш важливими.

      Вся работа доступна по Ссылке