База оподаткування непрямих податків

     

      Історично непряме оподаткування виникло раніше за пряме, але його розвиток надав нових можливостей для перерозподілу податкового навантаження платників податків. Динаміка розвитку непрямого оподаткування простежується починаючи з XVIII століття, коли впровадження податкових форм іде одночасно за прямим і непрямим оподаткуванням, а не в напрямі від одного з них до іншого. З цього часу встановлюється зразкова відповідність ступеня розвитку непрямих податків.

      Стосовно бази непрямих податків, варто звернути увагу на підхід І. Х. Озерова, який зазначав, що: «сам масштаб, яким визначається розмір суми належної з кожного платника, ми залишимо осторонь. Зміна цих масштабів має свою дуже цікаву історію: спочатку таким масштабом була загальна майнова маса; потім остання розпадається на окремі форми, - поземельне володіння, володіння нерухомістю, капіталом, розмір жалування; виступають, як об'єкти оподаткування, - споживання хліба, горілки, тютюну, цукру, обсяг користування поштовими установами, залізницями й т.д. [107, с. 304-305]

      На думку В. А. Гусевої головною особливістю непрямих податків є можливість перекладання їх на споживача. «…Саме така класифікація, виходячи із дохідно-видаткового критерію, використовується для оцінки розміру перекладання податкового вантажу на споживача товарів і послуг…». [35, с. 39-40] Непрямі податки являють собою податки на споживання й реалізуються в цінах на товари, а тиск непрямого оподаткування припадає на ті групи населення, які мають більш високий рівень споживання.

      Вся работа доступна по Ссылке