База оподаткування майнових податків. Податок на майно

     

      Складно аналізувати базу майнових податків, не визначивши місця цих платежів у сукупності встановлених Податковим кодексом України обов’язкових платежів податкового характеру. Без з‘ясування цього питання не можна говорити і про переваги чи недоліки того або іншого податку. З цих позицій цілком логічно буде перш ніж розпочати аналіз бази майнових податків визначитись із характером цих платежів та їх місцем в системі загальнообов‘язкових платежів. Дослідженням майнових податків в Україні займався, зокрема, І. Є. Криницький. Він спочатку аналізував ті майнові податки, що діють на території України, а потім пропонував висновки відносно змісту та форм тих майнових податків, яких в Україні ще немає, але які можуть удосконалити систему майнового оподаткування.[64, с. 13-14] Вважаємо за доцільне застосувати аналогічну логіку і в дослідженні окремого елементу майнових податків – бази оподаткування.

      У переважній більшості держав СНД оподаткування майна представлене податками на землю, на майно фізичних осіб, на майно підприємств та деякими іншими. Крім того, податки на майно привертали і привертають значну увагу багатьох учених-теоретиків, тому що відрізняються перспективністю, потенційною можливістю збільшення надходжень у бюджети і позабюджетні фонди.[24, с. 11-13] Вони мають і позитивні риси, які при значному рівні податкової злочинності набувають особливої актуальності. До числа таких якостей відносяться: труднощі у приховуванні об'єкта обкладання, можливості стимулювання розвитку виробництва і вирішення фінансових проблем держави і органів місцевого самоврядування.[212, с. 12] Так, податки на майно стають основним прибутковим джерелом місцевих бюджетів, забезпечуючи переважну частину їхніх надходжень в багатьох країнах. Щоб у цьому переконатись, достатньо подивитися на статистику. Зокрема, у 1991 році надходження від податку на майно склали 100 % податкових надходжень місцевих органів влади в Ірландії, 75 % у США, 70 % – у Голландії, по 38 % – у Португалії та Іспанії, 35 % – у Франції, 18 % – у Німеччині. При цьому, з 1981 року частка цих податків зросла в Португалії в 19 разів, в Іспанії – в 10 разів, у Норвегії – удвічі. [232, с. 44-45]

      Дослідженню оподаткування майна за законодавством різних країн присвячена одна з праць О. В. Мещерякової. На прикладі податку на майно, який стягується з компаній у ФРН, вона наводить певні позиції, що мають критичний харктер. По-перше, нерухоме майно компаній підлягає потрійному оподаткуванню – податком на майно, земельним і промисловим податками. По-друге, на відміну від інших місцевих податків, податок на майно не можна віднімати як витрати виробництва з прибутку, який підлягає оподаткуванню. І по-третє, податок на майно підлягає сплаті й у тому випадку, якщо компанія закінчила звітний період із збитком. У цьому випадку він повинен бути сплачений або за рахунок кредиту, або в результаті продажу майна компанією. [93, с. 90-91]

      Вся работа доступна по Ссылке