Класифікація норм адміністративно–процесуального права

     

      З метою якомога повнішого осмислення закономірностей функціонування, принципів побудови та інших сутнісних характеристик адміністративно–процесуальних норм у теорії права формулюються різноманітні їх класифікації.

      Звернемося знову до загальної теорії процесуальних норм. Можна наводити безліч прикладів використання законодавцем процедурної форми. Однак цілком очевидним є те, що процесуальна форма застосовується в правовідносинах далеко за межами судового порядку вирішення спорів. І характеризуються процесуальні правові норми, я нами вже встановлено, повною наявністю всіх ознак, властивих правовим нормам.

      У роботі Л.М. Борисової знаходимо авторський поділ так званих "службових" правових норм на три специфічні категорії: організаційні, процедурні та процесуальні [102, с. 50]. Автором усі вони віднесені до таких, що регулюють порядок реалізації матеріальних правових норм чи принаймні сприяють їх реалізації, і виділені в окрему групу правових норм. В роботі прямо не вказується на критерій такого поділу.

      Для того, щоб будь-яка діяльність здійснювалася успішно, необхідно провести ряд операцій, спрямованих на її забезпечення, підготовку. Такі операції виконують організаційні норми і правовідносини.

      Організаційна діяльність передує будь-який інший, будучи першим і необхідним етапом. Саме це визначає цінність організаційних норм, які в силу своєї різнобічності можуть бути неправовими і правовими. Останні діляться на матеріальні і процесуальні, в залежності від того, якого роду діяльність передують, організують.

      Організаційні процесуальні норми носять службовий, допоміжний характер, що для всіх процесуальних норм є родовою ознакою. Вони необхідні як при процедурі, так і при процесі, і, тим не менш, залишаються самостійним видом норм права.

      Вся работа доступна по Ссылке