Науково-теоретичне обґрунтування структурних елементів аграрного ресурсного потенціалу
Як вірно відмічає В. Г. Андрійчук: ,,Найважливішим методологічним питанням проблеми ефективного використання ресурсного потенціалу є визначення його структури, що відображає перелік і співвідношення виробничих ресурсів, які включаються до його складу, і уособлює один з напрямів системного підходу до вивчення досліджуваного явища” [8, с. 69].
Проте, слід зазначити, що чіткого і однозначного уявлення про структуру аграрного ресурсного потенціалу доки не сформовано. Це обумовлено тим, що дослідження з цієї проблеми здійснюються у рамках окремих проявів потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Питання складу виробничих ресурсів почало цікавити вчених досить давно. Ще у XVIII ст. А. Сміт наголошував, що основою багатства народів є ,,земля” та ,,праця”, які виступають батьками благ, що створюються у процесі виробництва. Ідея про необхідність поєднання матеріального (речового) й людського (особистого) чинників виробництва для створення продуктів та послуг, що задовольняють людські потреби, залишається актуальною і в сучасній економічній науці [200, с. 16].
Американські економісти К. Р. Макконнелл та С. Л. Брю [115] під економічними ресурсами розуміють всі природні, людські та вироблені людиною засоби, що використовуються для виробництва товарів та послуг. З цього приводу П. Т. Саблук зазначає: ,,основними факторами сільськогосподарського виробництва є жива праця, земля та матеріалізована в основних і оборотних засобах праця” [177, с. 5]. Схоже трактування структури факторів виробництва надають вітчизняні сучасні економісти-аграрники: Д. Д. Валентинов [22], А. П. Воронцов [44], О. П. Гаража [52], Т. Шаталова [219]. Проте в основі аграрного ресурсного потенціалу, як було відмічено в підрозділі 1.1, знаходяться не чинники виробництва, а відповідна ресурсна база сільськогосподарського підприємства.
Найбільш поширеною в економічній літературі є думка вчених-аграрників, що в склад аграрного ресурсного потенціалу входять земельні, трудові і матеріальні ресурси [8, 15, 23, 53, 93, 143, 173]. Зокрема, О. В. Коваленко включає в структуру аграрного ресурсного потенціалу три основні складові: 1) люди; 2) земельні угіддя, тварини та рослини; 3) технічні засоби виробництва [93, с. 9]. І. І. Лукінов, О. М. Онищенко та Б. І. Пасхавер вказують: ,,… угіддя, матеріально-технічні та трудові ресурси, які використовуються в процесі виробництва продукції складають ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств” [111, с. 19].
При цьому особливістю багатьох трактовок структури аграрного ресурсного потенціалу є виділення та деталізація природних ресурсів як його окремої групи. Так, Ю. В. Василенко розподіляє всі ресурси сільськогосподарського підприємства за походженням на природні і економічні. Перша група включає земельні і водні ресурси, ресурси рослинного і тваринного світу, енергію сонця, друга – трудові, матеріальні і фінансові ресурси [24, с. 68].
Вся работа доступна по Ссылке
