Методичні підходи до оцінювання аграрного ресурсного потенціалу
,,Найбільш складною проблемою, що виникає при визначенні виробничої системи як об’єкта стратегічного управління, є проблема виявлення елементів і можливостей системи, тобто оцінка потенціалу підприємства з урахуванням зовнішнього середовища”, - відзначає В. Н. Гавва та Е. А. Божко [50, с. 170]. Ми погоджуємось з авторами, адже в умовах ринку, який характеризується нестабільністю попиту та пропозиції, мінливістю цін на товари та ресурси, змінами в конкурентному середовищі, специфікою аграрного виробництва, достовірне визначення можливостей сільськогосподарського підприємства – надзвичайно складне завдання.
Проте без оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства не можна ні висунути перспективні цілі, ні виробити раціональну стратегію їх досягнення. Підкреслюють важливість даного питання і інші вчені-аграрники: ,,Прийняття обґрунтованих управлінських рішень в аграрному секторі і безпосередньо у сільськогосподарському підприємстві потребує визначення кількісної оцінки потенціалу. Вирішення цього питання набуває важливого практичного значення, сприяє прогнозуванню, підвищенню виробничо-фінансової та економічної ефективності господарювання” [191, с. 9].
Не зважаючи на це, в тих самих джерелах, зазначено, що ,,…питання оцінки потенціалу сільськогосподарського підприємства залишаються без належної уваги [70]. При цьому існують апробовані та загальновідомі методи оцінки вартості як окремих об’єктів, так і бізнесу в цілому, затверджені Міжнародними [128, 132, 235] та Національними стандартами та Законами України з оцінки [85, 86, 159, 160, 161, 162, 164 та ін.]. Але ж комплексного показника, схожого на «ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства», який би охоплював разом усі вказані вище напрями (оцінки, аналізу, планування), не пропонувалося та не вивчалося.
Використання зарубіжного досвіду з методичної бази оцінки та планування ускладнюється тим, що історично вітчизняна система показників обліку та планування склалася інакше, ніж у країнах зі сталою ринковою економікою, яка характеризується розвинутою інфраструктурою інформаційного обслуговування бізнесу на рівні підприємства.
Оцінка ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства – це пошук сукупності характеристик, показників і властивостей, що дозволяють у достатній мірі описати підприємство (об’єкт оцінки) та оцінити його можливості по забезпеченню досягнення поставлених цілей суб’єктом оцінки [50, с. 19]. Як зазначає В. І. Довбенко та В. М. Мельник: ,,Сукупність оцінних підходів, показників, критеріїв і методів становить методологію оцінки, яка передбачає чітку послідовність розроблення показників, установлення критеріїв порівняння, вибір методу оцінки та одержання результатів” [70, с. 23].
Таким чином, у процесі оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств необхідно виділяти: а) цілі та завдання оцінки; б) об’єкт та суб’єкт оцінки; в) методи; г) критерії; д) показники; є) рішення з оцінки. Механізм процесу оцінювання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств можна представити у вигляді схеми (додаток Е).
Згідно з думкою О. М. Вишневської та О. В. Калюжної оцінку аграрного ресурсного потенціалу проводять в цілях визначення потенційних можливостей підприємства в області виробництва сільськогосподарської продукції. Отримані дані використовують при розробці планів виробництва і подальшого розвитку підприємства [37, с. 33]. Для реалізації обраної мети необхідно оцінити ефективність застосування тих чи інших методів та підходів за допомогою основних критеріїв оцінки. Серед них виділяють точність, швидкість здійснення оцінки, адаптивність, адекватність (відповідність конкретній ситуації), доступність з погляду витрат, економічну ефективність [12, с. 11].
Вся работа доступна по Ссылке
