Формування аграрного ресурсного потенціалу на основі інноваційно-орієнтованого розвитку сільськогосподарських підприємств

     

      В Програмі економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) вагоме місце відводиться інноваційній моделі розвитку економіки, становленню нової дієздатної національної системи, яка б функціонувала на ринкових засадах і принципах самоврядування. Як зазначено в стратегічних напрямках розвитку сільського господарства України до 2020 р., розроблених Національною академією аграрних наук України та Національним науковим центром „Інститут аграрної економіки”: „ключовим є необхідність формування в Україні вже у найближчій перспективі інноваційної моделі розвитку сільського господарства, спроможної забезпечити його стійке прискорене зростання” [196, с. 11].

      Аналогічно, одним з пріоритетних завдань та напрямків у сфері соціально-економічного розвитку Луганщини, зазначеного в Стратегії економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 р. є „зростання інноваційного потенціалу економіки регіону”. При цьому більшість науковців [1, 2, 6, 14, 22, 52, 63 та ін.] наголошують, що найоптимальнішим із можливих напрямків розвитку вітчизняного підприємництва є інноваційний. Так, погоджуючись з думкою М. М. Кулаєця та М. М. Лучника, хотілося б зазначити, що „лише за умови інноваційно-орієнтованого розвитку можна швидко і ефективно трансформувати сільськогосподарське виробництво, стимулювати мале і середнє підприємництво та водночас забезпечити вихід на світовий рівень, що надзвичайно важливо для нашої держави з її величезним аграрним потенціалом” [100, с. 114].

      Окрім того, сучасні масштаби та динамізм суспільного виробництва висувають на перший план питання достатності ресурсозабезпечення, розширення можливостей існуючої ресурсної бази виробництва, постійного технологічного оновлення виробничих процесів та адаптації до природного навколишнього середовища. На наш погляд, нині вирішити ці питання можна лише за допомогою науково-інноваційної діяльності, здатної забезпечити не тільки виконання традиційної функції (виробництва сільськогосподарської продукції), але й таких пріоритетних функцій, як ресурсозберігаюча, екологічна, ресурсопродукуюча. Тобто, у сучасних умовах господарювання значення інноваційної діяльності для вітчизняних сільськогосподарських підприємств постійно зростає. На рис. 3.1 зображено процес формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі інноваційних перетворень.

      Вся работа доступна по Ссылке