Діагностика вихованості естетичних смаків у студентів-філологів
Ґрунтуючись на сформульованому нами визначенні поняття «естетичні смаки майбутнього вчителя-філолога», вирізняємо в структурі цього особистісного утворення такі компоненти, як емоційно-почуттєвий, ціннісно-мотиваційний, когнітивний, практично-діяльнісний.
Відомо, що естетичне пізнання світу людиною започатковує сприймання, яке і лежить в основі її естетичного смаку. Процес сприймання, що включає операції членування естетичного об’єкта, констатацію його ознак, викликає в особи емоційний відгук, інтуїтивну реакцію на сприйняте. Естетичний смак є особливою психологічною спроможністю людини, містить у собі властивості почуттєвої та емоційної реакції на певне суспільне явище. Естетичні емоції, переживання і почуття несуть в собі потенційні можливості утворення смаку та виявляють змістову характеристику емоційно-почуттєвого компоненту естетичного смаку в студентів-філологів.
Емоційно-почуттєвий компонент естетичних смаків студентів-філологів має складові, що об’єднують у собі комбінацію здібностей із поєднання таких категорій, як: відчуття, сприйняття, уявлення, логіка, емоційні стани, інтелектуальні почуття, моральні почуття, естетичні почуття, темперамент, характер.
Відповідно до емоційно-почуттєвого компоненту, виховання естетичного смаку студентів засобами народного декоративно-прикладного мистецтва передбачає цілеспрямований вплив на почуття краси форми, кольору, ритму, матеріалу, практичності використання, тощо, що в свою чергу навіює позитивні емоції, які визначають рівень захоплення, глибину проникнення в зміст, символіку мистецького витвору, переживання, пов’язані з морально-духовною сферою.
Почуття та емоції, що переживає людина, численні й різноманітні за характером, структурою та психологічним механізмом їхнього перебігу. Естетичне почуття детермінується культурними чинниками і є одним із найскладніших видів духовного переживання, найблагороднішим із почуттів людини [84, с. 48].
Варто наголосити, що виховані естетичні смаки особистості характеризується своєрідним виявленням почуттям міри, це коли людина знаходить необхідну достатність в особистісному відношенні до цінностей мистецтва, культури. Уміння вловити міру є дуже важливим показником вихованого естетичного смаку. Відсутність естетичних смаків або зловживання мірою, що зв’язується з певним рівнем його розвитку, свідчить або про «всеїдність» людини, тобто про нездатність до особистісного відбору, або про «дурні» (погані) смаки, тобто в цьому випадку відбір ведеться за незначними, неістотними критеріями.
Емоційно-почуттєвий компонент відіграє досить вагому роль у структурі вихованості естетичних смаків. Це зумовлено тим, що процес естетичного розвитку особистості починається з формування потреби і здатності естетичного сприйняття, що в свою чергу викликає відповідні емоції і почуття як особистісні ставлення людини до навколишньої дійсності, у даному випадку до народного декоративно-прикладного мистецтва.
Емоційно-почуттєвий компонент надає процесу виховання естетичних смаків цілеспрямованого усвідомленого характеру у спогляданні прекрасного у витворах народного декоративно-прикладного мистецтва, при цьому формує чітке усвідомлення ментальності свого народу, виразне почуття національної гордості за матеріально-духовні традиції свого народу та шанобливе ставлення до культури свого та інших народів.
Вся работа доступна по Ссылке