Організаційно-правові засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні
Інституційна структура фінансового сектору України перебуває в процесі подальшого розвитку. Провідну роль на вітчизняному фінансовому ринку відіграють банківські установи, діяльність інших фінансових посередників не є визначальною та потребує активізації. Розбудова фондового ринку України, запровадження міжнародних стандартів регулювання діяльності його учасників, зростання прозорості функціонування суб’єктів господарювання сприятимуть підвищенню привабливості України як сфери вкладення інвестицій. При чому йдеться як про зацікавленість зарубіжних інвесторів, так і про активність внутрішніх інвесторів. Саме інститути спільного інвестування серед інших небанківських фінансових посередників мають найбільші перспективи для розвитку. А інвестиційні фонди є тією ланкою, що забезпечуватиме доступ населення до участі в інвестиційному процесі.
З огляду на це надзвичайно важливим є вдосконалення законодавчого та нормативного забезпечення функціонування ринку спільного інвестування, що визначає особливості функціонування окремих його суб’єктів. Прозорий механізм функціонування таких інституційних інвесторів, стабільність та прогнозованість їх діяльності, забезпечення ефективного контролю регулюючих органів мають стати ключовими факторами подальшого розвитку інститутів спільного інвестування в Україні.
Сьогодні у сфері спільного інвестування існує ціла низка нормативно-правових актів, що регулюють діяльність окремих учасників цього ринку: компаній з управління активами, депозитаріїв, реєстраторів, торговців цінними паперами тощо. Основними з них є закони України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про господарські товариства», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Положення про порядок реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду», «Положення про порядок реєстрації випуску акцій корпоративного інвестиційного фонду», «Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду», «Положення про порядок скасування реєстрації випуску (випусків) акцій корпоративного інвестиційного фонду», «Положення про порядок оцінки вартості чистих активів інвестиційних фондів і взаємних фондів інвестиційних компаній», «Положення про склад і структуру активів інститутів спільного інвестування», затверджені рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також слід зазначити, що основні засади функціонування вітчизняних інститутів спільного інвестування відповідають Директиві ЄС № 85/611/ЄЕС від 20.12.1985 р. «Про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу».
Базовим і найбільш ґрунтовним є Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», який визначає основні засади здійснення діяльності зі спільного інвестування, містить тлумачення та класифікацію ІСІ в Україні, визначає особливості їх створення, функціонування та припинення діяльності тощо.
Так, діяльність зі спільного інвестування – діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ІСІ шляхом емісії цінних паперів ІСІ з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи [145], відповідно до законодавства України.
Також Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» містить визначення інституту спільного інвестування як корпоративного або пайового інвестиційного фонду. Як ми вже зазначали, дане визначення не повною мірою відображає основні напрямки та специфіку діяльності таких інститутів.
Слід зазначити, що змінами до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 18 грудня 2008 року № 693-VI було виключено більш детальне визначення ІСІ, що на нашу думку, не є цілком вірним. Нагадаємо, що раніше законодавче визначення поняття «інститут спільного інвестування» мало наступний вигляд: «Це корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість». Також внесено уточнення щодо загальних засад діяльності ІСІ в частині розкриття поняття коштів спільного інвестування. Так, зокрема, кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ, крім того сформовано більш чіткі вимоги до цінних паперів ІСІ (однакова форма існування, при чому лише у вигляді іменних).
Іншим важливим моментом, який потребує більш повного висвітлення, є класифікація інститутів спільного інвестування, яка обумовлює особливості формування ринку спільного інвестування в Україні. Так, найбільш важливою є класифікація ІСІ за формою організації, згідно якої виділяються пайові та корпоративні інвестиційні фонди, більш детальний аналіз яких буде здійснено далі.
Вся работа доступна по Ссылке