Розвиток відкритих інвестиційних фондів на основі розширення участі індивідуальних інвесторів у процесах спільного інвестування

     

      Становлення і розвиток фінансового сектору є необхідною складовою зростання національної економіки. Взаємозв’язок реального сектору економіки та фінансової системи виявляється через функцію трансформації заощаджень у інвестиції, міжгалузевого та міжрегіонального перетоку капіталу. Саме за таких умов особливої ваги набирає ефективність функціонування інституційної інфраструктури фінансової системи. Тут ми, насамперед, маємо на увазі інституційних інвесторів, до яких згідно з чинним законодавством [149] можна віднести страхові компанії, недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування. Варто зауважити, що в тут серед інститутів спільного інвестування доречно розглядати лише невенчурні ІСІ, оскільки специфіка функціонування вітчизняних венчурних ІСІ полягає в тому, що вони переважно виконують суто технічні завдання з перерозподілу грошових потоків у холдингових структурах, не беручи участі у здійсненні головної функції – залученні тимчасово вільних грошових коштів юридичних та фізичних осіб [150, с.61-62].

      Вся работа доступна по Ссылке