Особливості відповідальності юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту за законодавством зарубіжних країн
Сьогодні розвиток інституту адміністративної відповідальності засвідчує, що основною темою дискусій між науковцями різних поколінь є обґрунтування можливості притягнення до відповідальності юридичних осіб за вчинення адміністративного делікту, визначення її оптимальних умов і сфер притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності відповідно до специфічних вітчизняних правових традицій та суспільно-політичної ситуації. Недаремно можливість притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення адміністративного делікту в Україні була і залишається актуальним питанням, що піднімалося в наукових дослідженнях, присвячених цьому інституту. З огляду на досить тривалу відсутність реального механізму притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення адміністративного делікту в нашій державі, такі дослідження ґрунтувалися, переважно, на аналізі законодавства пострадянських держав. Вони мають вагоме теоретико-пізнавальне та прикладне значення при виборі та законодавчому удосконаленні інституту адміністративної відповідальності юридичної особи за вчинення делікту, оскільки відображають основні світові тенденції становлення цієї відповідальності, а також особливості правового розвитку окремих країн.
Однією з основних передумов побудови ефективного механізму притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення адміністративного делікту є аналіз та оцінка законодавства зарубіжних країн. Вивченню та аналізу законодавства зарубіжних країн щодо визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту присвячена незначна кількість теоретичних і практично спрямованих досліджень. Тому недостатнє дослідження проблеми притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення адміністративного делікту, а також опрацювання законодавства зарубіжних країн з цього приводу породжує актуальність даного питання.
Законодавство зарубіжних країн доцільно вивчати не лише з метою вдосконалення чинного адміністративно-деліктного законодавства та практики його застосування в цій сфері, але й для розробки нових законів з метою приведення існуючої правової системи до стандартів розвинених зарубіжних держав. Зрозуміло, мова не йде про суто механічне перенесення окремих елементів механізму притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення адміністративного делікту, що складалися століттями під впливом соціально-політичних умов і пануючої правової доктрини. Будь-яке запозичення має враховувати національно-правові традиції та сучасну соціально-економічну ситуацію. Отже, в цьому підрозділі ми розглянемо основні положення зарубіжного законодавства щодо юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту, виділимо його позитивні моменти та проаналізуємо можливість застосування в Україні.
Законодавчі положення щодо юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту кожної країни пов’язані з її історичними та правовими традиціями і перебувають на різних стадіях свого розвитку. При цьому кожна з країн намагається запровадити власні, найбільш ефективні правові положення щодо юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту.
Зазначені причини призвели до появи різноманітних варіантів накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного делікту юридичною особою. Незважаючи на це, усі моделі мають багато спільного, що дає можливість класифікувати їх з метою більш ґрунтовного наукового дослідження (при цьому слід наголосити, що будь-яка класифікація носить умовний характер і є спробою упорядкування різних варіантів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення юридичною особою адміністративного делікту). Тому надалі основна увага буде зосереджена на дослідженні адміністративної відповідальності за вчинення юридичною особою адміністративного делікту в зарубіжних країнах, яку умовно можна поділити на пряму, особистісну та змішану залежно від суб’єкта, який притягається до адміністративної відповідальності.
