Об’єктивні ознаки адміністративного делікту юридичної особи

     

      У першу чергу, слід зазначити, що адміністративна деліктоздатність юридичної особи є її здатність нести адміністративну відповідальність за адміністративний делікт. Підставами реалізації адміністративної деліктоздатності юридичної особи є адміністративні делікти, які можуть вчинятися нею за допомогою прийняття (видання) її органами управління, внутрішніх локальних правових актів, що не відповідають чинному законодавству та (або) цілям її створення й діяльності або за допомогою протиправних дій (бездіяльності) зазначених органів чи інших працівників юридичної особи.

      Законодавство про адміністративну відповідальність юридичних осіб ще не є системою, яка склалася на основі чіткої наукової концепції, діють поки лише окремі акти або норми, що містяться в різних законах. При цьому, відповідальність юридичної особи за адміністративний делікт має наставати тільки за ті протиправні дії (бездіяльність), що утворюють склад адміністративного делікту. На нашу думку, відповідальність юридичних осіб за вчинення адміністративних деліктів має бути частиною інституту адміністративної відповідальності, з її єдиною підставою настання, а також враховувати особливості змісту елементів складу адміністративного делікту.

      У зв’язку з цим, розглянувши ознаки адміністративного делікту юридичної особи, які характеризують адміністративний делікт як фактичну підставу адміністративної відповідальності юридичної особи, пропонуємо проаналізувати також особливості юридичної підстави, роль якої відіграє склад адміністративного делікту. Зокрема, як зазначає О. Л. Жильцов, для притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності за протиправне суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) потрібно виявити у вчинку правопорушника склад правопорушення. Докладна характеристика ознак правопорушень, що тягнуть адміністративну відповідальність юридичних осіб, повинна передбачатися нормами Особливої частини КУпАП у вигляді конкретних складів адміністративних проступків юридичних осіб [72, c. 94].

      Але КУпАП явно застарілий і не відповідає сучасному стану і перспективам розвитку державних інституцій, саме тому першочерговим питанням є розроблення нового кодексу [73, c. 20]. Ми погоджуємося з цією думкою, тому що юридична особа і досі не визнана в діючому КУпАП суб’єктом адміністративного делікту, як наслідок, це призводить до недостатнього рівня адміністративно-правового захисту суспільних відносин від посягань юридичної особи. З огляду на це, стає вочевидь зрозумілим, що усунення істотних прогалин і суперечностей, котрі з’явилися у правовому регулюванні адміністративної відповідальності, об’єктивно неможливе без проведення суцільної систематизації всіх без винятку чинних актів адміністративно-деліктного законодавства [74, c. 11]. Адже необхідно констатувати, що численні зміни до КУпАП здійснювалися без належної наукової обґрунтованості, ретельного урахування соціальних, політичних, економічних змін, за межами задекларованої державою правової політики, фактично самопливом і, як результат, не вивели його за межі первісних методологічних установлень, а лише підтвердили ортодоксальність розвитку законодавства про адміністративну відповідальність [75, c. 85].

      У зв’язку з цим, доцільно розробити теоретико-правову модель складу адміністративного делікту юридичної особи. Також слід враховувати, що дослідження проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту може бути обґрунтованим тільки за умови аналізу правових норм, що регулюють адміністративну відповідальність інших суб’єктів – громадян і посадових осіб. Саме таке дослідження на підставі аналізу норм чинного КУпАП дозволить нам запропонувати науково обґрунтовані зміни до вітчизняного законодавства у контексті визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту. Адже ще у 2002 р., І. П. Голосніченко зазначав, що сьогодні правоохоронна практика потребує розширення видів суб’єктів адміністративних проступків. Поряд з громадянами, іншими фізичними особами доцільно встановити адміністративну відповідальність юридичних осіб. Не так давно знаходилися юристи, яких дивувала навіть постановка питання адміністративної відповідальності юридичної особи. Не чекаючи наукового забезпечення, законодавець встановив у цілому ряді законодавчих актів відповідальність юридичної особи [76, c. 22]. Тому закономірною в адміністративно-деліктній сфері є невирішеність питання стосовно відповідальності юридичних осіб [77, c. 55].

      Вся работа доступна по Ссылке