Суб’єктивні ознаки складу адміністративного делікту юридичної особи

     

      У першу чергу, слід зазначити, що роль адміністративної відповідальності в системі юридичної відповідальності є надзвичайно важливою, насамперед, тому, що вона виникає в результаті відносин між державою і громадянином. Це відповідальність за пряме порушення державних приписів, яка є найвищою точкою відносин “влада – підпорядкування”. Саме в цьому аспекті адміністративна відповідальність може розглядатися як важливий інструмент правової держави, оскільки саме завдяки їй держава має мобільну та дійову можливість реалізувати свої вимоги як до фізичних, так і юридичних осіб [116, c. 66]. Тому, незважаючи на досягнення національної юридичної науки, коло питань, що сьогодні вже впевнено зайняло своє місце в практиці законотворення, вивчено недостатньо. Це, зокрема, стосується інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб [117, c. 6]. У зв’язку з цим, аналіз проблем суб’єктивних ознак складу адміністративного делікту юридичної особи є важливим кроком для удосконалення чинного законодавства з метою забезпечення основних принципів правової держави.

      При цьому до суб’єктивних ознак адміністративного делікту юридичної особи належать суб’єкт та суб’єктивна сторона адміністративного делікту. Тому пропонуємо розглядати суб’єктивні ознаки адміністративного делікту юридичної особи в логічній послідовності, спершу суб’єкт, а згодом суб’єктивну сторону адміністративного делікту.

      Суб’єкт адміністративного делікту юридичної особи. В першу чергу, зауважимо, що чинне адміністративно-деліктне законодавство не дає узагальненого визначення поняття суб’єкта адміністративного делікту. Це дає підстави для обґрунтування вітчизняними вченими власних визначень поняття “суб’єкт адміністративного делікту” в юридичній літературі. Так, на думку Т. О. Гуржія, суб’єкт адміністративного делікту – це абстрактне поняття, що знаходиться поза часом і простором. Проте суб’єкт як реально існуюча особа, до складу правопорушення не входить. Склад адміністративного делікту містить лише ознаки, якими ця особа характеризується. У теорії адміністративного права такими є: вік, осудність та спеціальні ознаки [118, c. 75]. Крім того, з аналізу наукових праць Н. Ю. Бедрак [119], В. Бондар [120], М. Ю. Веселова [121], Є. С. Герасименка [122], М. Грибанової [123], Т. О. Гуржія [124], О. В. Дяченка [125], В. К. Колпакова [126], І. О. Лугового [127] та положень чинного КУпАП, можна зробити висновок, що суб’єктом адміністративного делікту є тільки фізична особа.

      У свою чергу, на думку О. Ю. Дрозда, деякі нормативні акти антимонопольного законодавства, як суб’єктів адміністративної відповідальності, передбачають і юридичних осіб [128, c. 42]. Слід зауважити, що суб’єктами адміністративних правовідносин, у тому числі й адміністративно-деліктних, є не тільки юридичні особи. Вони лише частка колективних суб’єктів. Не є, наприклад, юридичними особами об’єднання громадян, що легалізувалися шляхом повідомлення. Саме тому, замість терміну “юридичні особи” в науковій літературі пропонується вживати терміни: “колективи”, “колективні особи”, “колективні суб’єкти” [129, c. 47]. На думку інших вітчизняних учених, адміністративна відповідальність юридичної особи не є відповідальністю колективною. Адже поняття колективу, в тому числі трудового, має свої особливості, з якими особливості поняття юридичної особи не збігаються. Тому пізнання інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб з метою наукового дослідження та обґрунтування правових категорій, які сьогодні вже об’єктивно існують, дасть можливість удосконалити як матеріальні норми, так і порядок провадження в справах про порушення державного управління, суб’єктом яких виступає юридична особа, включити їх до проекту нового Кодексу України про адміністративні проступки [117, c. 8]. Ми погоджуємося з цієї думкою, пропонуємо у нашому дисертаційному дослідженні розглянути концепцію суб’єктивних ознак складу адміністративного делікту юридичної особи.

      Вся работа доступна по Ссылке