Заходи адміністративного стягнення за адміністративний делікт юридичної особи
Значне оновлення нормативно-правової бази пов’язане з прийняттям великої кількості спеціальних законів, що регулюють відповідальність за вчинення адміністративного делікту, але це не вирішило проблем специфіки заходів адміністративного стягнення, які можна застосовувати до юридичної особи за вчинення адміністративного делікту. Продовжує діяти низка законів, що відбивають специфіку залучення юридичних осіб до адміністративної відповідальності в окремих сферах суспільних відносин.
В окремих сферах продовжують застосовуватися своєрідні квазіадміністративні санкції (біржове, податкове та антимонопольне законодавство, законодавство про цінні папери та фондовий ринок, про ліцензування та ін.) Це дає підстави для поглибленого аналізу та уточнення низки теоретичних положень і практичних підходів до виокремлення заходів адміністративного стягнення, які можна застосовувати до юридичної особи за вчинення адміністративного делікту.
Сьогодні заходами адміністративної відповідальності юридичних осіб, з урахуванням відповідного рівня узагальнення їх змісту, відповідно до чинного законодавства, можуть бути: 1) фінансові санкції – це застосовувані до юридичних осіб в адміністративному порядку стягнення, розмір яких встановлюється у грошовому еквіваленті. Конкретна форма та розмір фінансових санкцій встановлюється законом, що визначає склади відповідних правопорушень; 2) майнові санкції – це застосовувані до юридичних осіб в адміністративному або, за клопотанням органу адміністративної юрисдикції, в судовому порядку стягнення, що передбачають перехід права власності на майно, цінні папери, доходи або інші об’єкти цивільних прав без визначення їх вартісного еквівалента; 3) обмежувальні санкції – це застосовувані до юридичних осіб в адміністративному порядку стягнення, що передбачають обмеження дієздатності юридичних осіб стосовно певних видів діяльності. Обмежувальні санкції можуть встановлюватись у вигляді обмеження, повного або тимчасового зупинення, відкликання чи позбавлення ліцензій або інших видів спеціальних дозволів, а також у вигляді встановлення обмежувальних режимів діяльності юридичних осіб. Конкретні форми обмежувальних санкцій встановлюються законом, що визначає склади відповідних правопорушень; 4) організаційні заходи – це застосовувані до юридичних осіб в адміністративному або, за клопотанням органу адміністративної юрисдикції, в судовому порядку стягнення, що передбачають примусову реорганізацію або припинення юридичної особи [216, c. 16].
Ми погоджуємося, що доцільно встановити вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, які застосовуються до юридичних осіб з урахуванням їх специфіки, на відміну від фізичних осіб, і розділити їх на основні та додаткові, а також встановити їх максимальні розміри. Також необхідно врегулювати питання приюдиції при притягненні юридичних осіб до адміністративної відповідальності та встановити терміни, протягом яких адміністративне стягнення може розглядатись як приюдиційний факт, а також врегулювати процедуру притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності та законодавчо систематизувати органи, яким надано право накладати на юридичних осіб адміністративні стягнення [217, c. 123].
Адже при виданні адміністративно-деліктних законів законодавець не обмежується формулюванням тільки заборон. Заборони повинні забезпечуватися відповідними санкціями. Адміністративна караність є ознакою, яка іманентно властива будь-якому адміністративному правопорушенню. Якщо в рамках реалізації функції адміністративної деліктації законодавець фіксує адміністративно-деліктну заборонність діяння, то в рамках реалізації функції адміністративної педалізації він додає цьому діянню таку якість, як адміністративна караність [218, c. 49].
Зазначивши на необхідності удосконалення чинного адміністративно-деліктного законодавства у контексті встановлення вичерпного переліку видів адміністративних стягнень, які можуть застосовуватись до юридичних осіб, пропонуємо перейти до аналізу положень чинного законодавства. Так, відповідно до ст. 24 КУпАП, за вчинення адміністративних деліктів можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмету, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт.
Вся работа доступна по Ссылке
