Декоративно-прикладне мистецтво в системі естетичного виховання учнів
Аналіз праць видатних учених-педагогів, філософів, архівних джерел, простеження особливостей і традицій розвитку декоративно-прикладного мистецтва, його впливу на виховання національної культури учнів у першому розділі дає підставити стверджувати, що у кінці XIX – на початку ХХ ст., незважаючи на складні соціально-економічні умови, історичні особливості і стан національної освіти, йому відводилась належна увага, особливо в родинному і сімейному вихованні. Як зазначалось вище, однією зі складових виховання національної культури учнів є його естетична, творча складова.
З приводу цього В. Сухомлинський писав: «Творчість дітей – своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутворення, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними й обов’язковими для всіх» [68, с. 18]. У цьому контексті І. Демченко зазначає, що «творчість дитини, як правило, визначається як діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей» [68, с. 18-19].
Декоративно-прикладне мистецтво як засіб естетичного виховання – не просто вироби для домашнього вжитку, а унікальна виховна система, що формує творчий спосіб мислення, позитивно впливає на розвиток свідомості учнів й організацію їх способу життя.
Аналізуючи архівні джерела, що стосуються діяльності різних закладів освіти досліджуваного періоду, особливу увагу в контексті нашого дослідження привертає стан вивчення предметів художньо-естетичного циклу. Одним із відомих навчальних закладів того часу був історико-філологічний інститут князя Безбородька у м. Ніжин. Як свідчать джерела, при цьому інституті засновано середню школу прадавніх мов, де серед значної кількості годин на вивчення мов, певну їх кількість було відведено для навчання малювання та креслення. Так, для креслення і малювання в 3 класі для учнів було відведено 3 уроки на тиждень (табл. 1.1.). Предмет «малювання і креслення» учні опановували «по мірі старанності і здібностей» [258, с. 19].
Вся работа доступна по Ссылке
