Готовність учителя до виховання почуття національної ідентичності у старшокласників засобами природоохоронної діяльності в школах Канади
Заклади освіти відіграють основну роль у вихованні почуття національної ідентичності в молодого покоління, в числі яких школі відводиться головне місце. Як слушно у зв’язку з цим відзначав К. Ушинський, “головне завдання освіти полягає в тому, щоб постійно залучати нові покоління до загальних справ людства у його нескінченному прагненні абсолютного блага. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору...” [37, с.170]. Думка, висловлена великим вітчизняним педагогом, надзвичайно актуальна для сьогодення і має безпосереднє відношення до виховання молоді в дусі загальнолюдських та національних цінностей.
Успіх виховання почуття національної ідентичності засобами природоохоронної діяльності насамперед залежить від учителя – його ерудиції, інтелекту, освіченості, світосприйняття, ціннісних орієнтацій, переконань, поглядів [10]. Канадські педагоги вважають, що роль учителя в справі виховання в учнів почуття національної ідентичності важко переоцінити, оскільки на вчителя покладається завдання прищепити молодій генерації ідеали єдності та непорушної спільності людей, що мешкають на цій землі [58; 210]. Учитель як особистість виховує своїх учнів власною поведінкою, сприяє їхньому прагненню до визначення національної ідентичності, власного духовного і культурного збагачення, формує в них громадянську й екологічну культуру, оскільки вчитель як особистість може вплинути на розвиток і визначення іншої особистості, “…тільки характером, – писав К. Ушинський, – можна сформувати характер” [37, с.155].
Англійські педагоги Я. Гросвенор і М. Лон стверджують, що психосоціальне і національне самоототожнення вчителя впливає на хід і якість здійснення національної політики уряду, оскільки “власне почуття національної ідентичності вчителя і процес викладання щільно пов’язані один з одним і, відповідно, позначаються на поданні та тлумаченні цінностей і явищ з позитивної або негативної точок зору. Це в свою чергу покладає на вчителя високу відповідальність за виховання майбутнього нації. Внутрішніми складовими цього процесу є професіоналізм учителя і педагогічний вплив на особистість учня” [139, с.357].
Деякі канадські науковці, зокрема Б. Годелі або С. Гібсон, зазначають, що визначення національної ідентичності учителя є особистим і суто внутрішнім процесом. Так, Б. Годелі під час свого етнографічного дослідження педагогів різного віку і стажу роботи, котрі викладають дисципліни суспільствознавчого профілю, з’ясував, що “такі елементи їхньої ідентичності, як стать, досвід роботи, релігійна приналежність, особливості сімейного виховання, фізичний стан та етнічна ідентичність, впливають на педагогічну культуру вчителя. Його власна самоідентифікація позначається на інтерпретації подій, положень і висновків суспільствознавчого характеру. Позиція вчителя щодо змісту навчального матеріалу з тієї або іншої теми відбивається на його фактологічному наповненні, об’єктивності суджень, а також обсягу годин, що відводяться на вивчення окремих тем” [127, с.4].
Канадський педагог С. Гібсон, досліджуючи проблему визначення ідентичності вчителя, дійшла висновку, що “ідентичність учителя формується під впливом концепцій, які утворилися в попередні роки, тобто ще до початку трудової діяльності” [129, с.74]. Науковий співробітник університету провінції Альберта Л. Бартлі узагальнила результати досліджень, присвячених проблемі впливу ідентичності вчителя на навчально-виховний процес, і дійшла висновку, що ідентичність учителя “формується під впливом багатьох чинників, пов’язаних з проблемами національної тотожності. Це його індивідуальний досвід, рівень професійної підготовки, вплив соціально-культурних факторів тощо” [58]. Погоджуючись з думкою північноамериканських педагогів, зокрема з М. Мілер-Марш та Дж. Данілевіч щодо домінуючого впливу зовнішніх факторів на визначення національної ідентичності педагога, Л. Бартлі підкреслює значущість підготовки вчителя в процесі навчання в університеті. Навчальні програми підготовки вчителів містять у собі найбільш актуальні проблеми суспільства та шляхи їхнього ефективного подолання, в яких відображається стан освіти, культури, екологічні, етнічні й національні питання, що позитивно впливають на формування ідентичності вчителя [97].
Вся работа доступна по Ссылке
