Податок на додану вартість як інструмент боротьби з тіньовою економікою

     

      Чому незважаючи на вдосконалення податкового і кримінального зако-нодавства, на підвищення ефективності роботи державної податкової служби і зокрема податкової міліції, чисельність податкових злочинів не зменшується? Чому при ліквідації схем мінімізації та ухилення від сплати податків, подібних до тих, що ми розглядали в підрозділах 2.2 і 2.3, з’являються нові ще більш досконалі схеми? Можливо потрібно припинити „латати діри в старому мішку” (яким є наше податкове законодавство)? Адже всеодно трісне там, де тонше. В нашому суспільстві, в якому обманути державу і не сплатити податки або вкрасти з уже зібраних бюджетних коштів, вважається не ганебним вчинком, а доблестю (вінцем фінансового мистецтва), намагатися примусити адміністративною силою сплачувати податки повністю – це все одно, що но-сити воду в полотняній торбі: зібрати вдасться не все, а донести до кінцевого споживача (пенсіонера, студента, службовця) – ще менше.

      А чи не краще бюджетні гроші тримати в сучасному сейфі, а не дірявій калитці? Саме тому, в цьому розділі ми намагатимемося дати пропозиції щодо кардинальних змін податкового законодавства. Настільки кардинальних, що іноді наші ідеї здаватимуться утопічними. Але фактично всі відомі важелі ре-гулювання податкових надходжень до бюджету (ставки, бази оподаткування, способи адміністрування податків та інші інструменти) вже не один раз вико-ристовувалися вітчизняними законодавцями, та значних успіхів не принесли. Необхідно щось якісно нове: потрібно зрозуміти психологію неплатника – не примушувати його платити, а зробити таке законодавство, щоб він або сам за-хотів заплатити податок або кращої альтернативи в нього не було (щоб прихо-вувати податки стало економічно невигідно). Образно кажучи, не гнати теля до клітки, а покласти до його рота палець – і воно саме піде за господарем.

      Вся работа доступна по Ссылке