Заміна прямого оподаткування непрямим як спосіб детінізації економіки

     

      Розглянуті в підрозділі 2.3 схеми мінімізації та ухилення від сплати по-датку з прибутку підприємств ще раз доводять недосконалість податкової сис-теми України. Прийнятий в грудні 2010 р. Податковий кодекс в значній мірі усунув недоліки податкового законодавства та ліквідував багато відомих схем ухилення від оподаткування, але не зміг ліквідувати основної причини цього ухилення. Поки мінімізація податків буде економічно вигідна суб’єктам бізнесу, доти негативні тенденції, які є основою корупції, тіньової еконо-міки та податкового шахрайства будуть поглиблюватися.

      Тому із ситуації, що склалася, є два виходи, які можуть використовува-тися, як відокремлено, так і в комплексі:

      1. Посилити покарання за податкові злочини (підвищити розміри штрафів аж до конфіскації майна).

      2. Створити прозору, просту для платників податків та ефективну, з то-чки зору наповнення бюджету, податкову модель, за якої обманювати державу стане невигідно, тобто витрати на впровадження і здійснення податкових ма-хінацій, на ризик бути викритим і покараним, не покриватимуться відповідною грошовою компенсацією.

      Сьогодні Україні необхідна нова модель оподаткування, за якої тіньова економіка має сплачувати податки з доходів – незалежно від того, як, коли і де їх було отримано. Податкова система повинна бути переорієнтована з оподат-кування доходів за місцем їх створення на оподаткування цих доходів за міс-цем їх використання.

      Тобто, потрібна система, яка зробить доходи всіх громадян прозорими. За таких умов тіньова економіка взагалі зникне як економічне явище й транс-формується на додаткову базу оподаткування, оскільки нова система оподат-кування потребуватиме обліку всіх грошових коштів при їх використанні на споживання товарів, послуг і робіт. Ця система має передбачати звільнення системи оподаткування від адміністративного тиску на процес формування податкових надходжень, діяти за принципами самоорганізації, що притаманне внутрішній сутності самої податкової системи.

      При цьому, обґрунтована, заснована на вищезазначених принципах по-даткова система має вирішити й соціально-економічну проблему, яка полягає в наступному: якщо сплата податків є необхідністю та обов’язком усіх грома-дян, об’єктивно визнаними суспільством, то чому платники податку повинні утримувати неефективну за чисельністю (понад 57 тис. осіб) податкову службу (з бюджетом 4,46 млрд грн), що як свідчить практика, має надкорумповану систему, оскільки саме вона здійснює контроль за грошовими потоками [122].

      Загальна фактична чисельність персоналу органів ДПС станом на 01.07.11 р. складала 57,1 тис. осіб, що на 1 808 працівників або на 3,1 % мен-ше, ніж станом на 01.07.10 р., в основному за рахунок неукомплектованості вакантних посад та вивільненням працівників в органах ДПС територіального рівня (на 1 746 посад) [154, с. 17].

      Вся работа доступна по Ссылке