Змістова структура вихованості самоповаги у студентів коледжів

     

      Проблема виховання самоповаги у студентів коледжів стала можливою завдяки демократичним змінам у суспільстві, та зміні пріоритетів у сучасному вихованні. Тому розглянемо проблему виховання самоповаги у юнацькому віці детальніше, оскільки для цього вікового періоду характерні певні психолого-педагогічні особливості, які слід врахувати під час організації навчально-виховного процесу в коледжі.

      Студентами коледжів зазвичай стають випускники 9-х і 11-х класів, яких можна віднести до раннього юнацького та юнацького віку. Юнацький вік є найбільш сенситивним у плані виховання самоповаги, вироблення самооцінки тощо. Особливості юнацького віку досліджували І. Бех [9], А. Калініченко [68], І. Кон [79; 80], Т. Кравченко [85], Н. Максимчук [99], Ю. Милославський [111], І. Чеснокова [195] та ін.

      У вітчизняній науці набула визнання концепція сенситивних періодів Л. Виготського, котрий розкрив їх у своїй праці „Мышление и речь” [33] через „чутливість” і „оптимальний термін навчання”, які мають „верхні” і „нижні” межі, що дозволило вченим розвивати власні уявлення відносно періодів стійкого балансу між біологічними і соціальними чинниками, що впливають на онтогенез дитини і створюють найбільш сприятливі умови для їхнього розвитку і виховання. Схожих поглядів дотримується і М. Калашникова, яка відзначає значущість сутності сенситивності, однак звертає увагу на її деяку схематизованість [66].

      На наш погляд, заслуговує на увагу думка Л. Виготського щодо вікових новоутворень, під якими „слід розуміти той новий тип побудови особистості та її діяльності, ті психічні і соціальні ступені, які вперше виникають на даному віковому ступені та які в найголовнішому й основному визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її внутрішнє та зовнішнє життя, весь перебіг її розвитку в даний період” [32, с.248].

      На думку більшості вчених, специфіку юнацького віку визначає завершення фізичного дозрівання людини, її соціалізації, вибір професії, юридична і громадянська відповідальність, життєтворення, визначення життєвих пріоритетів і перспектив, формування світогляду, початок вступу у доросле життя. Оскільки процеси фізичного, психологічного й соціального дозрівання перебігають нерівномірно, то й хронологічні межі юнацького віку є досить умовними: найчастіше виділяють ранню юність (15-18 років) і пізню юність (18-23 роки) [78, с.89].

      Вся работа доступна по Ссылке