Організація і результати експериментально-дослідної роботи

     

      Дослідна робота проводилися згідно з програмою і методикою, затверджених на засіданні лабораторії морального та етичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, що передбачала проведення експериментальної роботи у коледжах з наданням науково-методичної допомоги кураторам студентських груп, викладачам, студентам.

      Згідно з метою та завданнями формувального етапу експерименту по його завершенню, були проведені контрольні заміри, які дозволили одержати кількісне вираження якісних змін у вихованні самоповаги студентів коледжу, що відбулися під впливом запроваджених педагогічних умов.

      Контрольні зрізи за організацією та методикою були аналогічні тим, що проводилися на констатувальному етапі дослідження, це дозволило одержати об’єктивну картину досліджуваного явища у контексті розробленої нами методики, апробованої у ході формувального етапу експерименту. Виміри здійснювали згідно з визначеними нами критеріями і показниками вихованості самоповаги у студентів коледжу.

      З метою виявлення рівнів вихованості самоповаги у студентів коледжу нами були проведені відповідні бесіди, інтерв’ювання, опитування, анкетування, педагогічні спостереження, аналіз документації навчального закладу тощо.

      В оцінці ефективності вихованості самоповаги у студентів, опиралися на їхні знання, уявлення та розуміння сутності самоповаги, ціннісного ставлення до себе, самосхвалення, уміння аналізувати і оцінювати власні якості, поведінку з точки зору гуманістичної моралі, їхню стійкість, вмотивованість і зв'язок з реальною поведінкою.

      Проведена бесіда зі студентами, спрямована на з’ясування розуміння студентами коледжу поняття „самоповага”, показала, що в експериментальній групі глибокі і вичерпні відповіді з цього питання дали 58, 5% студентів, дещо спрощено розуміють самоповагу 22,7% студентів, мають неповні і не завжди вірні уявлення про самоповагу 14,0% студентів, не змогли розкрити це поняття 4,8% студентів.

      Результати у контрольній групі були гіршими. Ґрунтовні відповіді щодо розуміння поняття „самоповага” дали 11,9 % студентів, неповні правильні відповіді – 31,6% студентів, неповні і не завжди вірні відповіді – 48,9% студентів, не змогли розкрити поняття – 7,6% респондентів. Студентам було застосовано методику незакінченого речення. Студенти, розмірковуючи над реченням „У моєму розумінні самоповага, це…”, дали наступні відповіді: „формування власної „Я-концепції” (14,9%), ціннісного ставлення до себе (14,2%), впевненість у собі і своїх силах (12,8%), прийняття себе як особистості (11,5%), активної життєвої позиції (9,2%), визначення життєвих пріоритетів і цілей (7,9%), фундамент особистісної гідності (6,5%), повага до себе і до інших людей (5,9%), знання своїх прав і вміння їх відстоювати (5,6%), наявність високих гуманістичних цінностей і ідеалів (4,2%), бажання покращити себе (3,5%), добре ставитись до себе і до людей (2,1%), моральна поведінка (1,7%). Відповіді підтверджують вірне розуміння студентами коледжу сутності самоповаги.

      На думку студентів, на рівень самоповаги особистості суттєво впливає ставлення близьких людей (11,2%), друзів (%), педагогів (11,2%), ставлення до себе (10,9%), самосприйняття (10,2%), рівень моральності (9,5%), розуміння себе (8,9%), адекватна самооцінка (7,5%), здатність до самоудосконалення (6,2%), вихованість (5,5%), життєвий досвід (4,8%), життєві випробування (4,2%), досягнення (3,5%), успішність (2,8%), відповідність життєвих домагань здібностям та інтересам (2,1%), згода з самим собою (1,5%).

      В експериментальних групах 99,5% студентів вважають самоповагу визначальною моральною якістю, тоді як у контрольних групах для 18, 9% вона не є пріоритетною, що свідчить про невизначене ставлення до себе значної кількості студентства.

      У студентів розширилось коло знань про самоповагу, цьому сприяла уся система навчально-виховної роботи у коледжі. Студенти як на навчальних заняттях, так і в позааудиторній роботі, у клубній і тренінговій діяльності розкривали для себе глибинний зміст поняття „самоповага”, вчилися ціннісному ставленню до себе, формували у себе відповідні моральні якості. Отримані знання, на думку студентів експериментальних груп, знадобляться їм у самостійному житті, оскільки дозволяють краще розуміти самого себе (97,5%), розкрити свої здібності і нахили (87,9%), вчать критично і вимогливо ставитись до себе і поблажливо до інших (85,6%), залишатись собою у будь-якій ситуації (76,2%), любити себе, але не бути егоїстом (67,9%), здійснювати правильний моральний вибір (62,6%), бути чесним перед собою (58,5%), поважати себе і інших (55,6%), формують культуру гідності (51,9%), дають уявлення про те, якою має бути сучасна людина (42,2%), як вона може відстоювати власну честь і гідність (38,5%), керуватися абсолютними моральними цінностями (27,4%), дотримуватися у повсякденному житті професійної етики (25,6%), бути людиною навіть, тоді, коли тебе ніхто не бачить і не контролює. (19,5%), вірити в себе (15,2%), підбадьорювати себе (9,8%), не шукати у собі вади, а активно долати їх (5,2%), цінувати поради батьків (2,8%), повсякденно працювати над собою (0,5%), не ображатися на критику (0,5%).

      Вся работа доступна по Ссылке