Інтерпретація результатів дослідно-експериментальної роботи
Дослідно-експериментальна робота з виховання соціальної спрямованості молоді у студентському середовищі здійснювалася в межах двох взаємопов’язаних і взаємозумовлених етапів дослідження. Перший етап – науково-теоретичний, що дав змогу обґрунтувати сутність поняття «спрямованість особистості» та «соціальна спрямованість» як категорій моралі у філософії, педагогіці і психології. Другий етап – дослідно-експериментальний, у свою чергу, складався з двох взаємообумовлених етапів як його власних співструктур. На першому етапі дослідно-експериментальної роботи передбачалися:
– презентація вибірки досліджуваних, адекватної стосовно генеральної вибірки;
– відбір і відпрацювання методів і засобів педагогічного впливу в дослідженні;
– проведення пілотажного обстеження та отримання контрольного зрізу рівня сформованості соціальної спрямованості.
Другий етап дослідно-експериментальної роботи – низка заходів організаційно-педагогічної діяльності з виховання соціальної спрямованості молоді у студентському середовищі:
– проведення протягом трьох років спостережень за студентською молоддю з метою визначення основних змістовних параметрів їх соціальної спрямованості;
– диференціація досліджуваних на контрольну та експериментальну групи;
– проведення в достатньо забезпечених організаційно-педагогічних умовах студентського середовища виховних заходів згідно з завданнями контрольних й експериментальних груп;
– діагностування на етапі завершення освітньо-виховної діяльності рівня сформованості соціальної спрямованості та отримання результатів другого зрізу;
– порівняння показників соціальної спрямованості на основі констатувального та формувального експериментів у досліджуваних групах.
Основними методами дослідження були: спостереження, опитування, анкетування, статистичні методи та педагогічний експеримент.
Уся дослідно-експериментальна робота проводилася з 2005 до 2010 рр. Для досягнення поставлених завдань потрібно було визначити зміст кожної складової поетапної структури дослідно-експериментальної роботи.
Для проведення повного обсягу дослідно-експериментальної роботи в різних регіонах України нами були визначені вищі навчальні заклади ІV рівня акредитації; Херсонський державний університет, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського та Бердянський державний педагогічний університет. Усього дослідженням було охоплено 920 студентів I–III курсів зазначених освітніх закладів, з якими проведене пілотажне обстеження рівня сформованості моральних підвалин особистості, знань про сутність категорії «спрямованість» та «соціальна спрямованість», знань про мотивацію їх соціальних дій та знань про їх емоційно-ціннісне ставлення до соціуму, які складали це багаторівневе явище за спеціальними опитувальниками. Експериментально-дослідна робота із студентами проходила за звичних для них умов – навчальні аудиторії, студмістечко університету. Попередньо, до проведення експериментальних зрізів, було враховано і виділено студентів із середньостатистичними показниками (вік, навчальні досягнення, соціальний статус). Під час експериментальної роботи було додержано доброзичливого, коректного ставлення до студентів, викладачів, батьків. Одночасно в експерименті брали участь студенти, котрі виявили зацікавленість та добровільність. Експериментальні результати аналізувалися за кількісними та якісними критеріями.
Під час проведення дослідно-експериментальної роботи чисельність студентів не змінювалась: загальна кількість студентів 1 та 3 курсів Інституту природознавства складала по 230 осіб; в Інституті психології, історії і соціології кількість студентів 1 і 3 курсів була такою ж – по 230 осіб до завершення проведення експерименту. Для чистоти експерименту (контрольний зріз формувального етапу) за аналогією до констатувального етапу студентів Інституту природознавства ХДУ було об’єднано в контрольні, а студентів Інституту психології, історії та соціології ХДУ – в експериментальні групи. Констатувальний етап передбачав певну корекцію з наступною конкретизацією критеріїв, показників та критичний аналіз отриманих результатів щодо розвитку соціальної спрямованості молоді у студентському середовищі.
