Педагогічні умови виховання толерантності молодших школярів в умовах полікультурного освітнього простору
Наразі розвиток інтегрованих компетенцій як тенденція освіти передбачає виховання дитини не в дусі інформативно-відтворювального навчання, а в дусі критичного осмислення дійсності, здатності мобілізувати здобуті знання в потрібний час, а також вміння співпрацювати на конструктивній основі [38]. Вчитель, який працює з молодшими школярами, має враховувати їхню високу пізнавальну активність, з метою подальшого розвитку пізнавального інтересу дітей, формування уявлень про культуру й історію рідного краю. Молодший шкільний вік характеризується вдосконаленням і диференціацією емоційних реакцій, формуванням характеру, поглибленням знань про навколишній світ, пізнанням власної гідності; розвитком самоствердження і формуванням самосвідомості. Саме тому навчальний матеріал має бути емоційно привабливим для дітей: вчителеві слід творчо використовувати додаткову інформацію, демонструвати фільми і слайди, надавати дітям більше самостійності у розв’язуванні різних типів нестандартних завдань. Адже метою шкільної освіти є не тільки відтворення вивченого матеріалу, а й прагнення виховати всебічно розвинену, гармонійну особистість, здатну до адаптації, мирного співіснування і креативного мислення в умовах полікультурного суспільства.
Все це потребує перегляду форм, методів і змісту виховного матеріалу для молодших школярів. Зміст навчання в системі початкової освіти полягає в творчому набутті дитиною певних знань і в подальшому розвитку вмінь використовувати їх на практиці.
Сучасний освітній простір початкової ланки характеризується поліетнічністю, полікультурністю, а також поліконфесійністю. Цей факт має знайти відображення у принципах виховання та спрямувати концептуальні підходи до побудови змісту, форм та методів виховної роботи з дітьми. Це означає, що полікультурна освіта стає фундаментом, на якому будується формування уявлень дітей про толерантну модель поведінки. Цей факт можна пояснити насиченістю полікультурної освіти елементами усної народної творчості, відомостями про побут і звичаї різних народів, об’єктами матеріальної і духовної культури різних народів, відомостями про загальноприйняті у суспільстві норми спілкування між людьми як з однаковим способом мислення, так із різним менталітетом, знаннями моральних правил поведінки та можливістю отримання досвіду толерантної поведінки.
Щодо виховання толерантності на початковому етапі шкільної освіти, то воно передбачає створення таких умов, які б надали дитині можливість позитивно сприймати і приймати особливості проявів полікультурного простору. Вирішенню зазначеної проблеми в значній мірі сприяє розроблення теоретичної моделі виховання толерантності молодших школярів в умовах полікультурного освітнього простору.
Теоретичне педагогічне моделювання широко використовується в освітньому процесі і розвивається завдяки аналізу і синтезу потреб і проблем освітньої практики. Використання педагогічного моделювання в наукових дослідженнях пояснюється його гносеологічною функцією. Проблемам моделювання присвячено дослідження О. Дахіна [111], І. Ліпського [183], М. Панфілова [221], В. Штоффа [294] та ін. Так, на думку М. Панфілова педагогічна модель є послідовною системою елементів, яка складається з мети освіти, її змісту, проектування педагогічних технологій, створення навчальних планів і програм [221]. В. Штофф представляє поняття «модель» як уявно або матеріально реалізовану систему, що відтворюючи об’єкт дослідження, дає дослідникові можливість отримувати нову інформацію про нього [294]. Отже, ми розуміємо педагогічну модель як своєрідну систематизовану форму, що наочно відображає певний педагогічний процес у сукупній різноманітності і взаємозалежності всіх його значущих елементів.
Вся работа доступна по Ссылке
