Особливості виховання інтересу молодших школярів до навчально-пізнавальної літератури в позакласній роботі

     

      Інтерес завжди має визначену предметну спрямованість, інтереси людини різноманітні, як і різноманітним є навколишній світ. Однак, із багатьох предметів, явищ навколишнього світу в інтересі кожної особистості вибірково відображається саме те, що значиме, важливе, цінне для самої особистості, що пов’язане з її індивідуальним досвідом і розвитком.

      За предметною спрямованістю інтересів і органічно пов’язаними з ними сферами діяльності розрізняють інтереси художні, психічні, пізнавальні. В свою чергу, в середині кожної з вказаних галузей може бути більш тонка диференціація інтересів до особливих видів спорту, мистецтва, літератури.

      На успішність учнів впливає дуже багато різноманітних чинників і важливу роль у цьому відіграє саме інтерес. Надаючи серйозне значення інтересу як категорії, великий німецький педагог Н. Гербарт відзначав: „...інтерес, що випробується людиною безпосередньо, є для нього джерелом життя”; в зв’язку з тим, що освіта та навчання повинні бути спрямовані на розвиток усебічного інтересу. На думку Н. Герберта, слід, ,,мати безпосередній інтерес всякого роду, легко проникати в думки та відчуття іншого, так само як у всі справи людські” [26, с. 11]. Педагог так визначив поняття інтересу: „Інтерес позначається взагалі як рід розумової діяльності, що повинне викликати навчання, бо не можна... залишатися при одному знанні... Хто утримує те, що знає, і прагне розширити своє знання, той тим самим виявляє інтерес до нього”. Інтерес, на думку Н. Гербарта, виникає в результаті навчання, це особливий „рід розумової діяльності”, який потрібно викликати навчанням, щоб учень розвинув у собі прагнення до розширення та поглиблення власних знань” [39, с. 45].

      Інтерес – це зосередженість на певному предметі думок, помислів особистості, що викликає прагнення ближче ознайомитися з предметом, глибше в нього проникнути, не випускаючи з поля зору. Добре висловлює особливість пізнавального інтересу термін „пошуковий” характер. Цей термін удало розкриває вплив інтересу на активізацію розумових процесів. Справді, характерною рисою пізнавального інтересу є саме те, що під впливом його людина весь час шукає, намагається знайти нові сторони, які цікавить його предмет, встановити більш глибокі зв’язки та відносини [138, с. 67].

      Г. Щукіна вважає, що насправді інтерес виступає: і як виборча спрямованість психічних процесів людини на об’єкти та явища навколишнього світу; як тенденція, прагнення, потреба особи, під впливом якого всі психічні процеси протікають особливо інтенсивно та напружено, а діяльність стає захоплюючою та продуктивною; нарешті, як особливе виборче (але не байдуже, а наповнене активними помислами, яскравими емоціями вольовими прагненням) ставлення до навколишнього, до його об’єктів, явищ, процесів [320, с. 211].

      Розвиток людини – це процес прогресивних послідовних змін, які характеризуються переходом від нижчих форм до вищих форм і рівнів усієї життєдіяльності людини. Виходячи з природи інтересу, педагоги та психологи (М. Бєляєв, Л. Гордин, А. Ковальов, Н. Морозова, А. Петровський, С. Рубінштейн, Ю. Шаров, Г. Щукіна) [25; 77; 169; 226; 307; 320] класифікують інтереси таким чином: за наочною спрямованістю (пізнавальні, художні, читацькі); за ступенем сформованості (аморфні, стрижньові); за обсягом (широкі, вузькі); за ступенем стійкості (стійкі, нестійкі); за силою (пасивні, активні, глибокі, поверхневі); безпосередні й опосередковані інтереси.

      В одних випадках інтерес розглядається в руслі спрямованості особи, пов’язаний із діяльністю (Н. Добринін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) [101;145; 227]. Інтереси, на думку вчених (В. Ананьєв, Л. Виготський, В М’ясищев) [7; 58; 171], спрямовані на розв’язання визначених потребами завдань, відображають особливості особи, її індивідуальність. Вони є передумовою навчання та його результатом. На думку С. Рубінштейна, „інтереси служать тим, із одного боку, засобом, яким педагоги користуються, щоб зробити навчання ефективнішим, з іншого, інтереси, їх формування є метою педагогічної роботи” [227, с. 45].

      При всьому різноманітті визначень виділяються такі загальні риси інтересу, як „активний вибір”, „пізнавальне ставлення”, „емоційно-забарвлене”, „повнота думки”, „форма потягу”.

      Вся работа доступна по Ссылке