Визначення критеріїв і показників рівнів сформованості інтересу до навчально-пізнавальної літератури учнів початкових класів
Мета експериментального дослідження – виявлення й експериментальна перевірка стана проблеми виховання інтересу молодших школярів до навчально-пізнавальної літератури; розробка та теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка моделі виховання інтересу молодших школярів до навчально-пізнавальної літератури в позакласній роботі.
В експериментальній частині дослідження брали участь учні 2–4 класів Ялтинської загальноосвітньої школи № 11 І–ІІІ ступенів, Симферопольської школи-ліцею № 17 Симферопольської міської ради, Краснокам’янської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів, Фороської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів 547 осіб (525 учнів та 22 вчителя початкових класів).
Нами визначено критерії та показники рівнів сформованості інтересу до навчально-пізнавальної літератури: когнітивно-інтелектуальний із показниками: вміння сприймати та використовувати інформацію з літературних джерел, пізнавальний інтерес до надбань навчально-пізнавальної літератури; емоційно-ціннісний із показниками: позитивне ставлення до навчально-пізнавальної літератури; ціннісні орієнтації молодших школярів; уміння висловлювати власне ставлення до одержаної інформації, емоційна культура учнів; художньо-мовленнєвий із показниками: загальна літературна ерудиція; сформованість культури читача, вміння передавати інформацію у власних висловлюваннях.
Вибір когнітивно-інтелектуального критерію пов’язаний із виявленням системності знань (здібність до тематичного узагальнення інформації); інтегрованість знань (здатність відтворювати, узагальнювати й застосовувати отримані знання з навчально-пізнавальної літератури); усвідомленість та практикоорієнтованість знань (розуміння сфери застосування отриманої інформації, здатність виділити знання, необхідні для розв’язання конкретних соціальних і навчальних завдань).
Вибір емоційно-ціннісного критерію зумовлений тим, що розуміння, усвідомлення тексту викликає в учня емоційні переживання, співчуття, що є основою для формування адекватних оцінних суджень, моральних та етичних оцінок. Тут постає можливість і право обирати цінності, як підготовка до життєвого самовизначення. В теоретичному пізнанні феномен „цінність” відповідає поняттю „значущість” і вказує на особистісний, соціально-культурний сенс сприйняття дійсності. Отже, предметний і духовний світ може оцінюватися за критеріями добра та зла, красивого та потворного, справедливості та несправедливості. Зауважимо, що цінності сприймаються школярем, перш за все, на емоційно-мотиваційному рівні.
Вибір художньо-мовленнєвого критерію тісно пов’язаний із завданнями формування художньо-мовленнєвої компетенції: ознайомити з навчально-пізнавальною літературою, творами сучасних і зарубіжних авторів; учити визначати жанр, вид художнього твору, запам’ятовувати його автора; навчити школярів слухати та розуміти зміст творів; прищеплювати вміння відтворювати зміст знайомих творів у активній художньо-мовленнєвій діяльності; виховувати оцінні судження; формувати самостійність; виховувати оцінне ставлення до книги, охайність у роботі з книгою, бережливе ставлення до неї, бажання створювати саморобні книжки; залучати до чергування в „Куточку книги”, до роботи в дитячій бібліотеці.
Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є література. Твори навчально-пізнавальної літератури мають величезний виховний вплив, є могутнім чинником виховання й освіти школярів. Залучення молодших школярів до літературного слова сприяє збагаченню їхнього лексичного запасу.
На підставі вищезазначених критеріїв і показників визначено й схарактеризовано чотири рівні сформованості інтересу молодших школярів до навчально-пізнавальної літератури: високий, достатній, середній, низький. Охарактеризуємо вищезазначені рівні більш детальніше.
Високий рівень сформованості інтересу до навчально-пізнавальної літератури властивий молодшим школярам, які мають глибокі та системні літературні знання. Для них є характерними наявність інтересу до читання, використання інформації з навчально-пізнавальної літератури. В учнів сформовано емоційну культуру, ціннісні орієнтації, позитивне ставлення до літератури; школярі з задоволенням переказують одержану інформацію та висловлюють власне ставлення до неї. Молодші школярі, які досягли високого рівня, мають розвинену літературну ерудицію, добре сформовану культуру читача.
Достатній рівень характерний для учнів із досить великим інтересом до навчально-пізнавальної літератури, вони добре сприймають і використовують інформацію, здобуту з літературних джерел. У молодших школярів із достатнім рівнем добре розвинені ціннісні орієнтації, вони із захопленням висловлюють власне ставлення до одержаної інформації, вміють передати одержану інформацію у власних висловлюваннях, але в цих школярів не досить добре розвинена загальна літературна ерудиція й емоційна культура.
Для учнів із середнім рівнем сформованості інтересу до навчально-пізнавальної літератури типовим є достатній рівень літературних знань, проте молодші школярі не уявляють цілісної картини літературних надбань, що позначається на глибині та диференційованості сприйняття. Учні, які досягли цього рівня сформованості інтересу, вміють сприймати пізнавальну інформацію, але при цьому в них часто виникають труднощі у використанні набутої з літературних джерел інформації, їм властиві недоліки в розвитку літературної ерудиції, ціннісної орієнтації, сформованості культури читача. Такі молодші школярі виявляють деякий інтерес до навчально-пізнавальної літератури, але вони досить погано вміють висловлювати своє ставлення до одержаної інформації та передавати її у власних висловлюваннях.
Характерною особливістю низького рівня є кількісна та якісна збідненість знань із навчально-пізнавальної літератури, відсутність емоційної культури під час розкриття емоційно-художнього змісту твору, майже зовсім відсутні загальна літературна ерудиція, культура читача, школярі не вміють використовувати та передавати інформацію. Цей рівень властивий молодшим школярам із низьким ступенем сформованості позитивного ставлення, ціннісних орієнтацій. Такі учні виявляють певний інтерес до літератури, але недостатньо усвідомлюють потенціал навчально-пізнавальної літератури.
До кожного з означених показників добирали відповідні завдання, які пропонували виконати учням другого – четвертого класів. Вибір цього вікового періоду пов’язаний із тим, що учнів другого класу оволодіють у достатній мірі навичками читання, що дозволяє самостійно читати додаткову літературу.
