Педагогічні умови та модель виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя
Осмислення сутності проблеми виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя, вивчення її стану в педагогічній науці та навчально-виховній практиці загальноосвітньої школи уможливлюють визначення і характеристику теоретичних засад її розв’язання в науково-методичному аспекті на рівні об’єктивних потреб особистості та вимог сьогодення.
Теоретичний аналіз джерельної бази дав змогу констатувати, що в процесі реалізації завдань виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя повинні враховуватись як суспільні вимоги до фахівців педагогічного профілю, так й індивідуальні особливості кожного старшокласника, що зумовлюють його реальні можливості щодо оволодіння цією професією. У профорієнтаційній роботі, на нашу думку, психолого-педагогічна діагностика учнів старших класів має поєднуватися з формуванням і розвитком у них особистісних, громадянських і професійних цінностей, що зумовлюють ефективне оволодіння обраною професією та її реалізацію у майбутньому.
Метою нашого дослідження є створення методики виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя засобами предметів мовного циклу та експериментальна перевірка її ефективності. Досягнення поставленої мети передбачало здійснення таких основних етапів експериментальної роботи: аналіз стану проблеми у педагогічній теорії та практиці;
проектування моделі виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя засобами предметів мовного циклу та визначення педагогічних умови її ефективної реалізації; розроблення та впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів навчально-методичного забезпечення для виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя.
На першому етапі нами виявлено та сформульовано проблему дослідження, вивчено історико-педагогічні аспекти обраної проблеми, узагальнено різні підходи до вивчення зазначеного питання, проаналізовано стан та досвід роботи з виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя у педагогічній теорії та виховній практиці загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення стану проблеми в педагогічній теорії та практиці дозволило уточнити тему, об’єкт та предмет дослідження, визначити вихідні положення експериментальної роботи, сформулювати гіпотезу та завдання дослідження.
Наступний етап нашої роботи передбачав з’яссування сутності і структури готовності до вибору професії вчителя. Відповідно до визначеної структури, критеріїв та показників їх пряву розроблявся комплекс доцільних педагогічних засобів, які гіпотетично повинні ефективно впливати на виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя.
На третьому етапі експериментальним способом досліджувалась ефективність запропонованих змісту і педагогічних засобів виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя. Реалізація експерименту передбачала внесення певних змін до навчально-виховного процесу учнів десятих класів визначених нами загальноосвітніх навчальних закладів шляхом уведення до нього нових педагогічних вимог.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та результатів констатувального експерименту серед необхідних педагогічних умов ефективного виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя нами визначено такі:
• системно-інтегративний підхід до виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя;
• комунікативне спрямування навчального матеріалу предметів мовного циклу та виховання інтересу до професії вчителя;
• реалізація набутого старшокласниками комунікативного досвіду в навчальних та реальних педагогічних ситуаціях.
Перша педагогічна умова передбачає використання системно-інтегративного підходу до виховання у старшокласників готовності до вибору професії вчителя. Вважаємо, що інтеграція суспільних й особистісних потреб як чинника впливу на формування особистості є необхідною умовою визначення адекватного підходу до розв’язання досліджуваної проблеми, адже, О. Лєонтьєв зазначає, що “людина прагне до усунення деінтегрованості своєї свідомості” [126, с. 328]. Саме така позиція уможливлює розвиток індивідуальності учня в єдності всіх її складових (мотивації, ціннісних орієнтацій, навчальної і виховної діяльності, рефлексивних умінь та інших професійно значущих властивостей та якостей особистості). У вихованні готовності старшокласників до вибору професії педагога – це зв’язок між предметами мовного циклу; вихованням, навчанням та професійною орієнтацією; комплексом споріднених виховних завдань та засобами їх розв’язання; між вихованням комунікативної культури учня та його підготовкою до якісного оволодіння майбутнім фахом тощо. Вважаємо, що дотримання інтегративного підходу в даному випадку сприятиме більш ефективному формуванню й розвитку видів діяльності учнів старших класів, що зумовлено вродженою здатністю людини синтезувати у психіці процеси, властивості та якості своєї діяльності, спілкування, поведінки.
