Діагностика вихованості в старшокласників культури міжетнічного спілкування
Глобальна реформа виховання з позиції розвитку культури міжетнічного спілкування – це те загальностратегічне завдання, реалізація якого, по суті, тільки розпочата.
Дослідження щодо виховання в старшокласників культури міжетнічного спілкування відбувалося поетапно. На першому етапі було проаналізовано філософську, соціологічну та психолого-педагогічну літературу, теорію та практику виховної роботи щодо етнокультурного компонента в школі. Визначено мету, предмет і завдання дослідження.
На другому етапі продовжувалося обґрунтування концепції дослідження, вивчалися проблемні аспекти виховання культури міжетнічного спілкування, визначалась експериментальна база. Проведено збір первинних даних про існуючі проблеми у виховному процесі школярів 10-11 класів із формування культури міжетнічного спілкування з метою визначення майбутніх напрямків експериментального дослідження.
На третьому етапі в умовах навчально-виховного процесу проведено констатувальний, формувальний та контрольний експерименти. Розроблена програма виховання культури міжетнічного спілкування в старшокласників та запропоновано інтегрований курс «Культура міжетнічного спілкування», план бесід та класних годин. Здійснювалась реалізація програми виховання в старшокласників культури міжетнічного спілкування в експериментальних класах.
На четвертому етапі проаналізовано та узагальнено експериментальний матеріал.
Сформульовано теоретичні та практичні висновки за результатами дослідження, обґрунтовані педагогічні умови ефективної діяльності школи щодо виховання культури міжетнічного спілкування.
З метою виявлення сучасного стану вихованості в старшокласників культури міжетнічного спілкування був проведений констатувальний етап експерименту. На цьому етапі ставилися такі завдання:
– визначити загальну кількість старшокласників, що навчаються в 10-11 класах загальноосвітніх шкіл м. Донецька й Донецької області;
– побудувати та обґрунтувати вибірку для проведення констатувального експерименту;
– виявити проблеми міжетнічного спілкування, які актуальні для старшокласників загальноосвітніх шкіл;
– з’ясувати, які соціально-демографічні показники мають суттєвий вплив на результати опитування учнів;
– сформулювати критерії та визначити рівні сформованості в старшокласників культури міжетнічного спілкування.
Для оцінки стану культури міжетнічного спілкування старшокласників ми проаналізували дані опитування, проведеного нами у 2008 році в старших класах шкіл Донецька й Донецької області на етапі констатувального експерименту. За основу розрахунку вибірки були взяти статистичні дані Донецького обласного управління освіти про загальну кількість учнів 10-11 класів шкіл Донецька та Донецької області у 2007-2008 навчальному році з розподілом за статевою ознакою (додаток Б). Вибірка будувалась за квотним принципом. Таким чином, у констатувальному експерименті взяли участь 404 учні старших класів (додаток В). Класи за етнічним складом були змішані. Частка учнів, що були представниками національних меншин, складає приблизно 3 %, що цілком співвідноситься із загальною картиною національного складу населення в м. Донецьк у цей період [1].
Після формування вибірки була проведена перевірка тотожності основних параметрів вибірки відповідним параметрам генеральної сукупності. Розмір та структура вибірки дозволяють зробити висновок, що вибірка є репрезентативною. Теоретична похибка вибірки становить 3,2 % з імовірністю 0,95.
В цьому розділі будуть представлені лише ті результати, які характеризують стан культури міжетнічного спілкування учнів старших класів. Слід зазначити, що ми не робили розбіжності між респондентами за віковим (10 та 11 класи) та етнічним складом. Підставами для цього були: 1) порівняння відповідей учнів 10 та учнів 11 класів; 2) порівняння результатів опитування хлопчиків та дівчат; 3) порівняння групових відповідей школярів з урахуванням представників етнічних меншин та без них. Статистично значущої різниці у відповідях учнів за етничним та віковим показниками не виявлено, тому подальший аналіз ми проводимо узагальнено. Диференціацію зберігаємо лише за статевою ознакою. До того ж така умова необхідна ще й для того, щоб зберегти зв’язок між предметом дослідження та результатими дослідження, і не відхілятися від предмету в бік вивчення міжетнічних стосунків.
Отже, учням було запропоновано відповісти на питання анкети «Ми і люди навколо нас» (Додаток Д). Опитування було спрямоване на з’ясування широкого кола питань проявів національной толерантності в середовищі старшокласників загальноосвітніх шкіл: уявлення учнів про себе як представників певних етносів; уявлення про інши етноси; бажання учнів спілкуватися з представниками інших етносів; які знання мають учні щодо правил міжетнічного спілкування.
