Таксономія цілей виховання учнів із вадами зору як організаційно-педагогічна умова формування ціннісного ставлення до здоров’я
Розробку першої організаційно-педагогічної умови виховання в учнів із вадами зору ціннісного ставлення до свого здоров’я ми пов’язуємо з чітким і аргументованим визначенням мети функціонування системи духовної, психічної, фізичної, соціальної, медичної, педагогічної їх реабілітації. Такий науковий підхід ми вважаємо доречним і ефективним. Це пов’язано з тим, що в процесі розробки інноваційних педагогічних систем і технологій мета їх функціонування виконує системоутворювальну детермінанту, яка прогнозує корисний результат і динаміку їхнього подальшого розвитку [32; 75; 116; 219].
Позиціювання мети як системоутворювального чинника щодо педагогічної системи виховання особистості учнів із вадами зору зумовлює необхідність сформулювати визначення цієї домінантної педагогічної категорії, яка визначає її ціннісні, змістовні, технологічні, „суб’єкт-суб’єктні”, організаційно-педагогічні компоненти й результати функціонування [28; 33; 61; 286].
У зв’язку з цим положенням і враховуючи праці таких учених, як К. Баханов, І. Бех, В. Григоренко, Р. Пріма, Б.Шеремет, Л. Ярощук ми сформулювали мету виховання в учнів із вадами зору ціннісного ставлення до свого здоров’я таким чином. Мета – це уявне прогнозування результатів виховання в учнів із вадами зору пізнавально-емоційного ціннісного ставлення до свого здоров’я як до духовно-соціальної категорії, на основі якої досягаються цілі духовного, фізичного, психоемоційного розвитку учнів цієї нозології, їхня соціальна інтеграція в суспільні відносини країни. При цьому мету виховання в цих учнів ціннісного ставлення до свого здоров’я розглянуто і як категорію, що відображає в їхній свідомості цінності, ціннісні орієнтації, які в процесі виховання учнів із вадами зору визнають у якості стратегічних життєвих цілей і світоглядних орієнтирів.
Ґрунтуючись на наукових роботах вищезазначених учених у процесі виховання учнів із вадами зору, ми розглядали цінність здоров’я як об’єкт, який має визначальне життєве значення й формується у свідомості учнів як духовна ідея, що має життєвостверджувальну цінність [28; 32; 33; 71; 195; 280; 286].
Зауважимо, що цілям навчально-виховного процесу притаманні такі якості, як їх інтеріоризація, яка зумовлює (шляхом внутрішньої фіксації свідомістю) розбудову у свідомості учнів із вадами зору оперативної поведінкової моделі їхньої навчально-виховної діяльності [76, с. 116]. Отже, визначення мети навчально-виховного процесу тієї чи тієї форми, інтеріоризація завдань, що ставляться перед учнями із вадами зору в контексті цілей формування в них ціннісного ставлення до свого здоров’я передбачають організаційно-педагогічну необхідність упорядкування цих цілей таким чином, щоб вони комплементарно інтегрувалися в ціннісний кумулятивний ефект функціонування педагогічної системи виховання в них ціннісного ставлення до свого здоров’я як духовно-соціальної категорії. Визначення мети навчально-виховного процесу детермінує наукове доведення його ціннісних, змістовних, організаційно-педагогічних, „суб’єкт-суб’єктних”, оцінних, виховних компонентів. Теоретичні та організаційно-педагогічні засади визначення оптимальної ієрархії педагогічних цілей (таксономія) були обґрунтовані Б. Блумом, який розробив низку систематизаторів педагогічних цілей когнітивної діяльності людини. Базовими атрибутами цих систематизаторів дослідник визначив такі структури компонентів педагогічних цілей: знання, аналіз, синтез, предметно-практичне значення результатів діяльності, оцінка та порівняння результатів когнітивної діяльності, верифікація цілей педагогічного процесу [19; 142; 301].
Вся работа доступна по Ссылке
