Педагогічний потенціал позакласної роботи у вихованні ціннісного ставлення до природи в учнів 3–4 класів

     

      Екологічна освіта має такі особливості, як актуалізація гуманістичної ідеї про нерозривний зв'язок фізичного й духовного життя людини з природою; розгляд екологічних проблем у системі глобальних проблем сучасності; спрямованість на цілі охорони природи: заощадження генофонду біосфери, збереження гігієнічних і естетичних переваг навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів. Зміст екологічної освіти має складну будову, засвоєння його школярами вимагає не тільки класної, але й великої позакласної роботи. Аналіз літературних джерел і шкільної практики показує, що позакласна робота має важливе значення в екологічній освіті учнів. Практична спрямованість позакласної роботи, як справедливо зауважують М. Верзилін, Д. Трайтак, сприяє засвоєнню учнями знань і підсилює їх розвиваючу функцію.

      Ще з моменту введення природознавства в школу вчені-методисти В. Зуєв, О. Герд, В. Половцов, І. Полянський розробляють і вдосконалюють нові форми навчання й різні організаційні прийоми позакласної роботи зі школярами.

      У ході розвитку вітчизняної школи теоретично й експериментально доведено, що найбільший педагогічний ефект дає сполучення навчальної діяльності учнів з їх позакласною роботою. Позакласна робота визначається педагогами як та діяльність, що виконується в позаурочний час і на основі інтересу й самостійності учнів. При визначенні змісту позакласної роботи необхідно виходити з таких принципів, як зв'язок з життям, з проблемами, які вирішує країна, область, район; відповідність змісту позакласної роботи віку учнів, особливостями їх розумового розвитку й інтересів.

      Позакласна діяльність учнів дозволяє в значній мірі систематизувати й розширити область екологічних знань і вмінь школярів [89; 109; 166; 230; 268].

      Аналіз методичної літератури показує, що позакласна діяльність повинна враховувати наступні умови: вікові особливості школярів, їхні інтереси й схильності; поєднання теоретичних і практичних занять; єдність інтелектуального й емоційного сприйняття природи; активну практичну діяльність з вивчення проблем навколишнього середовища й поліпшення його стану; поєднання ігрової й трудової діяльності школярів.

      Дослідження школярами реального життя в процесі позакласної роботи, дає матеріал для обговорення різноманітних життєвих ситуацій у природному середовищі, особливо екологічно негативної поведінки людей. Це дозволяє школярам брати уроки на майбутнє, змінювати цілі своєї діяльності, приймати рішення відповідно до переконань. Природничо-наукові знання при цьому обґрунтовують оптимальні способи поводження й діяльності в навколишньому середовищі.

      Позакласна робота створює умови для набуття досвіду прийняття екологічно правильних рішень на основі отриманих знань та у відповідності до сформованих ціннісних підходів і орієнтацій.

      Значною є роль позакласної роботи в заохоченні школярів до самостійного вивчення природи, яке вони можуть здійснювати відповідно до більш властивої їм швидкості засвоєння, що робить більше продуктивним процес становлення особистості. При цьому учень може вдатися до експерименту, короткочасного й довготривалого спостереження, дослідження зв'язків людини з природою впродовж тривалого терміну з фіксацією на фотоплівці, в малюнках, схемах і інших документах. Все це робить дослідження природного середовища і його охорону привабливими й цікавими.

      Вся работа доступна по Ссылке